Марія Башкірцева

Марі́я Костянти́нівна Башкірцева, або Марі́я Костянти́нівна Башки́рцева (*23 листопада 1858, Гавронці, Полтавський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія — †31 жовтня 1884, Париж) — французька художниця українського походження, майстриня жанрового живопису; авторка знаменитого "Щоденника".

Життєпис

Народилася в українському селі Гавронці нині Диканського району  Полтавської області України.

Її батько, Костянтин Башкирцев, — син Павла Григоровича Башкирцева, учасника війни 1812 року, генерала, був великим землевласником та очолював дворянство Полтавської губернії. Мати, Марія Бабаніна, харків'янка, донька полковника — аристократа, який був бібліофілом, англоманом і поціновувачем мистецтв.

1870 року родина виїхала за кордон.

Марія навчалася живопису в паризькій Академії Жуліана.

Її талант одразу помітили. Були численні медалі та призи на виставках, у захваті від її робіт були французькі газети та журнали. Її творчість високо цінували Анатоль Франс та Еміль Золя. Українка за походженням, вона стала визначною постаттю найперше французького мистецтва.

Майстер жанрового живопису. Відомі картини: «За книгою», «Молода жінка з букетом бузку», «У студії Жульєна», «Мітинг», серії автопортретів. Світ картин Башкирцевої – це світ паризького передмістя, світ служанок, працівниць, безпритульних дітей та школярів. Після смерті художниці деякі її праці закупили музеї, як от Люксембурський, деякі роботи залишились у Луврі. Сьогодні оригінальні картини Башкирцевої є рідкістю, з огляду на те, що більша їх частина загинула під час Другої світової війни.

Як художниця була під впливом творчості живописця Ж. Бастьєн-Лепажа.

1879 на конкурсі творчих робіт удостоєна золотої медалі.

Через тогочасний політичний режим Башкирцева так і не змогла повернутись в Україну, хоч завжди цього прагнула.

Хворіла на туберкульоз, померла у віці 25 років. Похована в Парижі.

Авторка відомого європейському читачеві «Щоденника»(1873–1884).

Щоденник

Марія Башкирцева — авторка щоденника, який вона почала писати з п'ятнадцяти років французькою мовою.

На сторінках розкрито глибину розмови з собою людини, яка бажає не втратити жодної хвилини життя. Написано дуже відверто та щиро і при цьому з бажанням бути опублікованою.

Щоденник Марії цікавий вже з перших рядків, у ньому розкрито паралельний світ всередині людини: діалоги між доброю і злою стороною, любов.

Вибрані твори

• Автопортрет, 1880
• В художній студії Жульєна (жінки художниці)
• Молода жінка, 1881
• Парасолька від дощу, 1883
• Дитяча посмішка, 1883
• Посмішка дівчини, 1883
• Осінь, 1883
• Молода дівчина з квітами бузку.
• Весна, 1884
• Мария Башкирцева, «Дневник», М, изд. «Захаров», 2003, 688 с.

Доля спадщини

Маєток Башкирцева було продано в 1900 році графу С. Д. Шереметєву.

У 1917–1919 роках маєток було зруйновано, а за роки другої світової війни від нього не залишилося й сліду. На час другої світової війни у Гавронцях картин Башкирцевої не було.

У 1908 році Мати Башкирцевої передала до музею Олександра III велику колекцію робіт Марії (141 роботу, серед яких малюнки, ескізи, полотна, пастелі, скульптурні етюди).

У 1930 році з Російського музею (до 1917 р. — музей Олександра III) Санкт-Петербурга (тодішнього Ленінграда) в Дніпропетровський музей передано дві картини Башкирцевої, а в 1932 році за запитом Наркомосу УРСР Російський музей передав Україні 127 робіт Башкирцевої. У Російському музеї залишилося 8 живописних полотен і 13 малюнків Марії Башкирцевої.

Під час евакуації Харківської картинної галереї безслідно зникли 66 полотен Башкирцевої. Сьогодні в музеях Україні є тільки три її картини: у музеї Харкова, Дніпропетровська та Сум.

У 1980-х роках у Російській національній бібліотеці виявили оригінальний текст щоденника, який раніше вважали втраченим. У ході його вивчення виявили, що більша частина щоденника Башкирцевої невідома публіці, а вже опублікована частина містить ряд лакун і явних спотворень (у тому числі і рік народження художниці), внесених сім'єю, яка не хотіла розголошення своїх сімейних таємниць.

Нині  йде публікація повного тексту щоденника французькою мовою, а також його англійського перекладу (доступна перша частина під назвою «I Am the Most Interesting Book of All». Очікується також вихід другої частини англійського перекладу під робочою назвою «Gloria Cupiditas»). Повне видання по-новому розкриває особистість Башкирцевої, а також висвітлює життя епохи.

Оригінальні роботи Башкирцевої нині є рідкістю з огляду на те, що більша їх частина загинула під час Другої світової війни.

Український літературознавець Михайло Слабошпицький видав роман «Марія Башкирцева», перекладений російською та французькою мовами.

Велике дослідження особистості Башкирцевої зробив письменник Олександр Александров. Підсумком його роботи стала книга «Справжнє життя мадемуазель Башкирцевої».

Повість «Променад з мадемуазель Марі» після подорожі до Ніцци, де Башкирцева відвідувала уроки живопису і почала вести свій щоденник, написав письменник Олександр Балабко. Він також автор п'єси на дві дії «Сон Марії Башкирцевої».

Вшанування

Посмертна виставка картин відбулася в Парижі (1885).

Твори зберігаються в музеях Франції, Голландії, США, Росії та України.

У Люксембурзькому палаці в Парижі біля символічної скульптури «Безсмертя», де викарбувані імена видатних французьких діячів, є ім'я Марії Башкирцевої.

У Ніцці в Музеї образотворчих мистецтв є зал Башкирцевої.

У селі Черняківка створено музей Башкирцевої та названо галявину Маріїною долиною, де щороку на день молоді проводять масові гуляння з виставками художніх творів.

В Сумах існує провулок Марії Башкірцевої.