Маріу Суареш

Маріу Алберту Нобрі Лопеш Суареш (порт. Mário Alberto Nobre Lopes Soares; *7 грудня 1924, Лісабон — †7 січня 2017, Лісабон) — португальський державний і політичний діяч, соціаліст. 17-й президент Республіки з 10 березня 1986 по 9 березня 1996 року. Був також двічі прем'єр-міністром Португалії, 5-м і 12-м після Революції гвоздик

Син педагога, закінчив історично-філософський факультет Лісабонського університету (1951 рік), згодом юридичний факультет того ж університету (1957 рік). Соареш ще студентом вступив в Комуністичну партію (вийшов у 1951 році) і брав активну участь у боротьбі проти диктаторського режиму Салазара. Соареша неодноразово заарештовували, що позбавило його можливості працювати за фахом викладачем історії та географії і змусило його стати юристом. Соареш брав активну участь у виборчих кампаніях опозиції, в тому числі і в президентській кампанії Умберту Делгаду в 1958 році. Поступово його погляди ставали менш комуністичними, і в квітні 1964 року він взяв участь у створенні в Женеві партії Соціалістична дія Португалії. У березні 1968 року Соареш з родиною був висланий в Сан-Томе і Принсіпі, але вже через 8 місяців після приходу до влади Марселу Каетану йому було дозволено повернутися на батьківщину. У 1970 році Соареш був змушений виїхати за кордон, де у 1973 році брав участь у створенні Соціалістичної партії Португалії і був обраний її Генеральним секретарем.

Політична діяльність після 1974 року

За кілька днів (28 квітня 1974 року) після Революції гвоздик Суареш повернувся на батьківщину, де став Міністром у справах заморських територій Ради національного порятунку, і, зокрема, вів на цій посаді переговори про незалежність Мозамбіку з лідером ФРЕЛІМО Саморою Машелом. Після перемоги соціалістів на парламентських виборах у 1976 році Соареш сформував уряд меншості після невдалих переговорів про коаліцію з комуністами. Жорсткі заходи, вжиті Суарешом для стабілізації економіки країни зробили його непопулярним і змусили піти через два роки у відставку. Після перемоги лівих сил на парламентських виборах у 1983 році Суареш знову став прем'єр-міністром, сформувавши коаліцію соціалістів і соціал-демократів. Головним його досягненням на цій посаді стала успішна підготовка до вступу Португалії в ЄС. У 1985 році Суареш програв парламентські вибори соціал-демократам на чолі з Анібалом Каваку Сілвою, але в 1986 році, зумівши згуртувати ліві сили, здобув перемогу з незначною перевагою в другому турі президентських виборів над Діогу Фрейташем ду Амаралом, який лідирував у першому турі, а в 1991 році був переобраний в першому ж турі за підтримки як соціалістів, так і соціал-демократів.

У 1991 році заснував власну фундацію.

Після відходу з поста президента Республіки Суареш був в 1999—2004 роках депутатом Європейського парламенту, а в 2006 році знову став офіційним кандидатом соціалістів на президентських виборах, де програв Анібалу Каваку Сілві та незалежному лівому Мануелові Алегре, набравши менше 15 % голосів.