Михайло Вишиванюк

Вишиванюк Михайло Васильович (нар. 13 жовтня 1952, с. Іванівці, Коломийський район, Івано-Франківська область — пом. 18 червня 2016) — український політик, колишній голова Івано-Франківської ОДА (1997—2005 і з квітня 2010 по 7 листопада 2013).

Біографія

1971 — закінчив Коломийський технікум механічної обробки деревини.

Після служби в армії (1971–1973) здобув спеціальність «інженер-механік» у Дніпропетровському сільськогосподарському інституті.

1995–1999 — навчався в Прикарпатському університеті імені В. Стефаника на факультеті «Правознавство».

2002 — здобув науковий ступінь кандидата економічних наук.

З 1974 року працює на керівних посадах.

До переходу на державну службу 26 років працював на виробництві. Його практичний досвід як керівника формувався в галузі сільського господарства. 1981 року очолив правління колгоспу імені Степана Мельничука. Згодом домігся його реорганізації, і колгосп став одним із перших акціонерних товариств.

1992—1997 — очолював раду сільгоспвиробників області, з березня 1995 до травня 1997 року був радником Президента України з аграрних питань, водночас до лютого 1999 року — член в Комісії з питань аграрної та земельної реформи при Президентові України.

З 26 лютого 1997 по січень 2005 — голова Івано-Франківської обласної державної адміністрації.

2002 — обраний депутатом Івано-Франківської обласної ради.

У квітні 2010 року Президент України Віктор Янукович призначив його головою Івано-Франківської ОДА.

На місцевих виборах 31 жовтня 2010 року обраний по Коломийському виборчому округу в депутати Івано-Франківської обласної ради.

12 лютого 2011 — на прес-конференції Михайло Вишиванюк заявив, що на президентських виборах 2015 року за Віктора Януковича в Івано-Франківській області проголосують 70 % виборців.

7 листопада 2013 року був звільнений з посади голови Івано-Франківської ОДА указом Президента.

З 8 листопада 2013 по 25 лютого 2014 займав посаду радника Президента України.

Нагороди

У 1992 та 2001 роках отримав Державну премію України в галузі архітектури.

Нагороджений медаллю «За трудову відзнаку» (1986), відзнаками Президента України — орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (1996) і ІІ ступеня (1999), орденом Честі Грузії (2003).

Заслужений економіст України.