Микола Сологубов
- Дата народження:
- 08.08.1924
- Дата смерті:
- 30.12.1988
- Додаткові імена:
- Nikolai Sologubow, Николай Сологубов, Николай Михайлович Сологубов, Nikolai Michailowitsch Sologubow, Nikolai Sologubov, Nikolai Mikhailovich Sologubov, Nikolaï Sologoubov, Nikolaï Mikhaïlovitch Sologoubov, М
- Категорії:
- Спортсмен, Тренер, Хокеїст
- Громадянство:
- російська
- Кладовище:
- Востряковское кладбище
Микола Михайлович Сологубов (рос. Николай Михайлович Сологубов; * 8 серпня 1924, Москва, СРСР — † серпень 1988, Москва) — радянський хокеїст, захисник.
Олімпійський чемпіон. Найкращий захисник радянського хокею 50-х років двадцятого століття. Прапороносець збірної СРСР на Зимових Олімпійських іграх 1960. З 2004 року член зали слави ІІХФ.
Роки війни
Служив на флоті, потім у розвідці. Був тричі поренений. Особливо тяжким було останнє, поряд вибухнула міна і перебила великі і малі гомілкові кістки. Переніс чотири складні операції.
Клубна кар'єра
Виступав за ОБО Хабаровськ (1949), ЦСКА (1949-1964) та СКА МВО (1964-1965). У складі столичного армійського клуба дев'ять разів здобував золоті нагороди у чемпіонатах СРСР. Другий призер 1952-1954, 1957; третій — 1962. Пара захисників Микола Сологубов — Іван Трегубов вважається найсильнішою у світовому хокеї другої половини 50-х років. Першим з гравців свого амплуа не тільки виконував свої функціональні обов'язки, але й вміло організовував контратаки та безпосередньо вражав ворота суперників. Всього у чемпіонаті СРСР забив 128 голів в 350 матчах. Тривалий час це досягнення будо рекордом результативності захисників у лізі. Лише у 80-х роках його перевершив В'ячеслав Фетісов. Володар кубка СРСР 1954-1956, 1961. За результатами сезону сім разів поспіль обирався до символічної збірної.
Виступи у збірній
У складі національної збірної був учасником двох Олімпіад (1956, 1960). У Кортіна-д'Ампеццо здобув золоту нагороду, а через чотири роки у Скво-Веллі — бронзову.
Чемпіон світу 1956, 1963; другий призер 1955, 1957-1959; третій призер 1960, 1961. На чемпіонатах Європи — шість золотих (1955, 1956, 1958-1960, 1963) та дві срібні нагороди (1957, 1961). Тричі був визнаний найкращим захисником турніру (1956, 1957, 1960). На чемпіонатах світу та Олімпійських іграх провів 46 матчів (15 закинутих шайб), а всього у складі збірної СРСР — 91 матч (26 голів).
Тренерська діяльність
В 1966-1967 очолював пензенський «Дизеліст», а в 1967-1968 новокузнецький «Металург».
Нагороди та досягнення
Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1957) та медаллю «За трудову доблесть» (1960). Заслужений майстер спорту СРСР (1956).
Джерело: wikipedia.org
немає місць
Iм'я зв'язок | Тип відносин | Опис | ||
---|---|---|---|---|
1 | Mihails Vasiļonoks | Коллега | ||
2 | Mihails Beskašnovs | Коллега | ||
3 | Alexander Gusev | Коллега | ||
4 | Євген Зимін | Коллега | ||
5 | Valentīns Gurejevs | Коллега | ||
6 | Juri Schatalow | Коллега | ||
7 | Сергій Капустін | Коллега | ||
8 | Іван Трегубов | Коллега |