Олег Бакланов

Олег Дмитрович Бакланов (17 березня 1932, Харків, Українська РСР — 28 липня 2021, Москва, Росія) — радянський промисловець, Герой Соціалістичної Праці, кандидат технічних наук, голова Товариства дружби і співробітництва народів України і Росії, почесний член, член президії Російської академії космонавтики імені К. Е. Ціолковського, академік Міжнародної академії інформаційних технологій, Академії проблем безпеки, оборони і правопорядку. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання. Народний депутат СРСР (у 1989—1991 роках). Член ЦК КПРС у 1986—1991 роках. Секретар ЦК КПРС. Почесний громадянин Харківської області.

Життєпис

Народився в родині робітника. Закінчив семирічну школу. У 1948–1950 роках навчався в Харківському ремісничому училищі зв'язку.

З 1950 по 1958 рік працював монтажником, настроювачем, майстром, начальник дільниці Харківського приладобудівного заводу. Член КПРС з 1953 року.

У 1958 році закінчив радіотехнічний факультет Всесоюзного заочного енергетичного інституту.

У 1958—1963 роках — заступник начальника і начальник цеху, заступник головного інженера, у 1963—1972 роках — головний інженер Харківського приладобудівного заводу.

У 1972—1975 роках — директор Харківського приладобудівного заводу. У 1975—1976 роках — генеральний директор виробничого об'єднання «Моноліт» Міністерства загального машинобудування СРСР, до складу якого увійшли: Харківський приладобудівний завод імені Т. Г. Шевченка (головне підприємство), Особливе конструкторське бюро, завод «Електроприлад» і БМУ-31.

У 1976 році призначений заступником міністра загального машинобудування СРСР, з 1981 року — першим заступником міністра загального машинобудування СРСР.

З квітня 1983 по березень 1988 року — міністр загального машинобудування СРСР.

У лютому 1988 — квітні 1991 року — секретар ЦК КПРС з оборонних питань. У березні — серпні 1991 року працював заступником голови Ради оборони при Президентові СРСР.

У серпні 1991 року увійшов до складу Державного комітету з надзвичайного стану (ДКНС). Після провалу ДКНС був заарештований. У грудні 1991 року звільнений з ув'язнення, до лютого 1994 року перебував під слідством. Потім був амністований.

Обіймав посаду голови Ради директорів корпорації ВАТ «Росзагалмаш». Мешкає в Москві.

Автор низки публікацій, у тому числі з проблем надійності функціонування ракетно-космічних комплексів, резонансних і поляризаційних властивостей ферроелектричних плівок та ін.

Нагороди і почесні звання

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 12 серпня 1976 року за видатні досягнення в галузі створення спеціальної техніки, Бакланову Олегу Дмитровичу присвоєне звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і медалі «Серп і Молот».

Також нагороджений орденами Жовтневої Революції, двома Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани», медалями, іншими відзнаками.

Лауреат Ленінської премії (1982).

15.09.2010 р. рішенням сесії Харківської облради присвоєно звання «Почесний громадянин Харківської області» — «за вагомий внесок у розвиток Харківської області, піднесення її авторитету як на державному, так і на міжнародному рівнях та на знак великої поваги».