ua

Олег Лишега

Добавить новую картинку!
Дата народження:
30.10.1949
Дата смерті:
17.12.2014
Категорії:
Віршописець
Громадянство:
 українець
Кладовище:
Встановіть кладовищі

65-річний поет, драматург та перекладач Олег Лишега помер у середу.

Цю інформацію "Українській правді. Життя" підтвердила дружина письменника.

В Олега Лишеги була дуже важка пневмонія, останні кілька днів лікування проходило в реанімації.

Олег Лишега – перший український поет, якого було нагороджено премією ПЕН-клубу за поетичний переклад.

Вручення нагороди йому та його перекладачеві Джеймсу Брасфілду відбулося 15 травня 2000 року в Театрі Волтера Ріда в Лінкольн-центрі. Член журі, американська поетка Рейчел Гадас зокрема зазначила: "Лишега веде нас до ноктюрного світу, де темні дерева, заледенілі стави та невидимі істоти віщують появу альтернативного всесвіту, де можна будь-що втратити та віднайти".

18 січня 2013 року було оголошено, що Олег Лишега став лауреатом премії "ЛітАкцент року — 2012" в номінації "Художня література" зі своєю збіркою "Великий міст"

Лишега перекладав українською твори Томаса Стернза Еліота, Езри Паунда, Девіда Герберта Лоуренса, Марка Твена, М. Лаурі, Генрі Девіда Торо, Сильвії Плат, Роберта Пенна Воррена та Джона Кітса.

Є автором збірок "Великий міст" "Снігові та вогню", п'єси "Друже Лі Бо, брате Ду Фу..", есеї "Флейта землі і флейта неба" та "Adamo et Diana" та багатьох інших.

Один з найвідомішіх віршів Олега Лишеги: 

Поки не пізно – бийся головою об лід!
Поки не темно – бийся головою об лід!
Пробивайся, вибивайся –
Ти побачиш прекрасний світ!
Короп – той навпаки, зануриться в глибини,
Втече на саме дно –
Та короп і служить для того,
щоб колись бути пійманим, раніш чи пізніше..
Але ж ти людина – тебе не впіймає ніхто.
Коропи – ті не такі.
Цілі століття повільно осідають
Їхні зграї, полохливі і темні, –
Вони віддаляються в протилежний бік –
Бач, наше століття давно поспішає вслід? –
Торкається плавником як рукою їхніх плавників
І втікає.. ти покинутий? – але ж ти людина –
Не відчаюйся – ти проб’єшся.
Поки не пізно – бийся головою об лід!
О прекрасний неозорий засніжений світ..

***

Так багато суперзірок, порослих очеретом..
Десь там Том Джонс
Співає про зелену-зелену траву..
В таку ніч місячними борами
Водять хороводи опеньки,
Притрушені цинамоном..
Як би я хотів пуститись знову
Тим Чумацьким Шляхом назад,
Поорати ще теплий пил..
В таку ніч
Відкриваються найбільші оперні театри –
Для тих, хто в морі, для тих, хто не спить
Елла Фітцджеральд
Мажеться глиною голубою –
Ми не пропадем у цьому світі!
Ніколи, ніколи не сумуватиму

Українська правда. Життя

http://life.pravda.com.ua/

Джерело: wikipedia.org

немає місць

    loading...

        Не вказано події

        Ключові слова