Олександр Хвиля

Олекса́ндр Леопо́льдович Хви́ля (* 2 (15) липня 1905, Олександро-Шультине — † 17 жовтня 1977, справжнє прізвище — Брессе́м, за національністю швед) — український актор.

Родом із села Олександро-Шультине на Донеччині.

Сценічну діяльність розпочав у самодіяльній студії, згодом у Музично-Драматичному Театрі ім. М. Заньковецької (1924—1926), у «Березолі» (1926—1934) і Харківському Драматичному Театрі ім. Т. Шевченка (до 1941).

Головні ролі: Гусак («Диктатура» Івана Микитенка), Балтієць («Загибель ескадри» Олександра Корнійчука), Кудряш («Гроза» Олександра Островського) та ін.

1932 Хвиля дебютував у фільмі «Іван» (Олександра Довженка) у ролі Оратора, згодом — Кармелюк і О. Пархоменко (в однойменних фільмах), Чуб («Вечори на хуторі біля Диканьки»), Голова («Майська ніч»), Кобзар («Богдан Хмельницький»), Чирва («Кінець Чирви Козиря»), Суходолов («Секретар обкому»), Морозко («Морозко») та ін.