Олександр Сахаровський

Олекса́ндр Миха́йлович Сахаро́вський (3 вересня 1909 — 12 листопада 1983) — керівник закордонної служби КДБ СРСР, генерал-полковник, один з організаторів і ідеологів сучасного міжнародного тероризму.

Біографія, кар'єра

Згідно офіційній біографії походить з селянської родини з глибинки Комстромської губернії. 17-річним подався до Ленінграду, де працювати на верфах міста. В 1931 році був призваний до Червоної армії, де невдовзі перейшов на комсомольську, був слухачем вечірнього відділення Військово-політичної академії. Після демобілізації перейшов на партійну роботу. З 1938 звільнений секретар парткому ВКП(б) Балтійського морского пароплавства. В 1939 по партійному набору був направлений в органи держбезпеки НКВС. З лютого 1939 заступник начальник розвідки НКВС на водному транспорті Ленінградської області. В 1940 побував в закордонному плаванні на посаді помічника капітану пасажирського судна. Після початку Другої світової війни в Ленінградському УНКВС був створений Перший (розвідувальний) відділ, який займався підготовкою диверсійних груп для закидання в тил противника і ліквідацій німецьких парашутистів і диверсантів у власному тилу. Відділ очолив Сахаровський.

Після скінчання війни у 1946 році О. Сахаровский отримав призначення в Москву в центральний апарат МДБ СРСР. Був начальником відділу, заступником начальника одного з управлінь зовнішньої розвідки, неодноразово виїжджав для виконання спеціальних завдань за кордон. У травні 1956 О.М.Сахаровський був призначений начальником Першого головного управління КДБ при РМ СРСР (зовнішня розвідка) і прослужив на цій посаді до середини 1971 року.

З середини 1971 по січень 1975 — старший консультант Групи консультантів при голові КДБ СРСР.
З 1 лютого 1975 у відставці.

Висловлювання

В сучасному світі, коли ядерна зброя зробила використання військової сили застарілим методом, тероризм повинен стати нашою основною зброєю.