О́свальд Ба́льзер

Ба́льзер О́свальд Маріа́н (*23 січня 1858, м. Ходорів Австро-Угорщина, зараз Жидачівський район, Львівська область) — †11 січня 1933, Львів)) — польський історик і доктор права.

Здобувши ступінь доктора в галузі права Ягеллонського університету в Кракові, переїхав до Львова. В 1887 році був призначений професором Львівського університету, де працював в 1887—1933 роках.

У 1891 році став директором крайового архіву земських і муніципальних законів у Львові. Від 1901 року засновник і довголітній голова Товариства підтримки польської науки (1920 року було реорганізоване у Польське наукове товариство у Львові); дійсний член НТШ (1926) і багатьох інших наукових асоціацій. Досліджував державний і адміністративний устрій Польщі доби середньовіччя, історію давнього права слов'ян. У праці «Генеалогія П'ястів» подав чимало відомостей про династичні шлюби польських князів і королів з Рюриковичами. На високому науковому рівні здійснив публікації юридичних пам'яток вірменських колоній Західної України і книги кримінальних справ Сяноцького гродського суду за 1554—1638 — цінного джерела про опришківський рух у Надсянні та Лемківщині.

У 1902 році він представляв уряд Галичини у відомій суперечці між Галичиною і Угорщиною на Морське Око у Татрах. Це слухання відбулося перед арбітражем в Ґраці. Бальцер виграв процес, привів до встановлення кордонів в горах між Галичиною та Угорщиною відповідно до очікувань польського суспільства (дійсний до сьогоднішнього дня).

1926 року факультет права Львівського університету (ініціатор — професор Пшемислав Домбковський) подав кандидатуру Бальцера до номінації на Нобелівську премію Миру.

Був похований на Личаківському цвинтарі.

П'ять університетів надали йому звання почесного доктора

• Університет Львова в 1903
• Карловий університет в Празі в 1909 році
• Варшавський університет у 1921 році
• Університет у Познані в 1926 році
• Університет Стефана Баторія в Вільнюсі в 1928 році.

Твори

• Kancelarye i akta grodzkie w wieku XVIII (1882)
• Geneza trybunału koronnego : studyum z dziejów sądownictwa polskiego XVI wieku (1886)
• O obecnym stanie nauki prywatnego prawa polskiego i jej potrzebach (1887)
• Regestr złoczyńców grodu sanockiego : 1554-1638 (1891)
• Walka o tron krakowski w latach 1202 i 1210/11 (1894)
• Genealogia Piastów (1895)
• Średniowieczne prawa mazowieckiego pomniki / z rękopisu petersburskiego (1895)
• O następstwie tronu w Polsce. Studya historyczno-prawne Część I. Sprawa następstwa po Kazimierzu Wielkim na tle Piastowskiego prawa dziedziczenia (1897)
• Historya ustroju Austryi w zarysie (1899)
• Sejm mazowiecki pod rządem koronnym 1526 - 1540 r. (1900)
• Historya porównawcza praw słowiańskich. Główne kierunki rozwoju nauki i jej istotne zadanie (1900)
• W sprawie sankcyi statutu mazowieckiego pierwszego z roku 1532 (1900)
• O Morskie Oko. Wywód praw polskich przed sądem polubownym w Gradcu. Z planem sytuacyjnym (1906)
• К истории общественно-государственного строя Польши (1908)
• Sądownictwo ormiańskie w średniowiecznym Lwowie (1909)
• Jeszcze o punktach spornych pisowni polskiej (1910)
• Statut ormiański w zatwierdzeniu Zygmunta I z r. 1519 (1910)
• Skartabelat w ustroju szlachetstwa polskiego (1911)
• Modus eligendi regis z początku XVI wieku (1912)
• Porządek sądów i spraw prawa ormiańskiego z r. 1604 (1912)
• Unia Horodelska : odczyt wygłoszony na publicznem posiedzeniu Akademii Umiejetności dnia 3 maja 1913 r. (1913)
• Historya ustroju Polski. Przegląd wykładów uniwersyteckich (1914)
• Stolice Polski 963-1138 (1916)
• Skarbiec i archiwum koronne w dobie przedjagiellońskiej (1917)
• Z zagadnień ustrojowych Polski (1917)
• Królestwo Polskie 1295 - 1370 Tom 1 (1919) Tom 2 (1919) Tom 3 (1919)
• Tradycja dziejowa unii polsko-litewskiej (1919)
• Konstytucya Trzeciego Maja. Reformy społeczne i polityczne ustawy rządowej z r. 1791 (ok. 1920)
• Dwa światy (1923)
• Narzaz w systemie danin książęcych pierwotnej Polski (1928)