П'єр Бомарше
- Дата народження:
- 24.01.1732
- Дата смерті:
- 18.05.1799
- Додаткові імена:
- Pierre Augustin Caron de Beaumarchais, Пьер Бомарше, Пьер-Огюстен Карон де Бомарше, Pierre-Augustin Caron de Beaumarchais, Pierre Beaumarchais
- Категорії:
- Драматург, публіцист
- Кладовище:
- Встановіть кладовищі
П'єр-Оґюсте́н Каро́н де Бомарше́ (фр. Pierre-Augustin Caron de Beaumarchais; *24 січня 1732, Париж — †18 травня 1799) — французький драматург і публіцист епохи Просвітництва.
Життєпис
Народився в Парижі в сім'ї годинникаря. В 1773 — 1774 опублікував «Мемуари» — гнівну сатиру на бюрократичний паризький парламент (судовий орган), за що його було притягнуто до відповідальності.
Бомарше організував комерційну компанію, що постачала американцям, які боролися за незалежність від Англії, зброю й спорядження. Як драматург Бомарше почав свою діяльність, створивши «міщанські драми» «Євгенія» (1767) та «Двоє друзів» (1770). У передмові до «Євгенії» він критикує класицизм і пропонує зробити театр виразником інтересів народу. Написані в обстановці революційного піднесення у Франції, сповнені гостро соціального змісту, драматичні твори Бомарше «Севільський цирульник» (1775) й особливо «Весілля Фігаро» (1784) поклали початок у французькій літературі новому жанру — політичній комедії. Щоб поставити на сцені «Весілля Фігаро», Бомарше довелося кілька років боротися з королівською владою. За цими п'єсами Моцарт і Россіні створили славнозвісні опери. Остання п'єса трилогії Бомарше «Злочинна мати» (1792), написана після революції, своїм ідейно-художнім значенням набагато слабша від двох попередніх.
«Севільський цирульник» й особливо «Весілля Фігаро» йшли на сцені багатьох українських театрів (перша постановка — в театрі ім. І. Франка, 1920).
Твори
- 1767 — Євгенія (Eugénie), драма
- 1767 — (L'Essai sur le genre dramatique sérieux)
- 1770 — Двоє друзів (Les Deux amis ou le Négociant de Lyon), драма
- 1773 — Севільський цирульник (Le Barbier de Séville ou la Précaution inutile), комедія, прем'єра відбулася 3 січня 1775
- 1774 — (Mémoires contre Goezman)
- 1775 — (La Lettre modérée sur la chute et la critique du «Barbier de Sérville»)
- 1778 — Божевільний день, або Одруження Фігаро, комедія
- 1784 — Весілля Фігаро (Préface du mariage de Figaro)
- 1787 — (Tarare), опера
- 1792 — Злочинна мати (La Mère coupable ou L'Autre Tartuffe), драма
- 1799 — (Voltaire et Jésus-Christ)
- Севільський цирюльник, або марна обережність. X.—К., 1931
- Шалений день, або весілля Фігаро. К., 1951
Джерело: wikipedia.org
немає місць
Не вказано події