Ришард Сівець

Ришард Сівець (пол. Ryszard Siwiec; 7 березня 1909 року, Дембиця — 12 вересня 1968 року, Варшава) — польський бухгалтер, під час війни член Армії Крайової. Став відомий тим, що на знак протесту проти вторгнення військ країн Варшавського договору під проводом Радянського Союзу до Чехословаччини, після закінчення свята врожаю на «Стадіоні Десятиліття» (8 вересня), після матчу, облив себе бензином та вчинив самоспалення. Вогонь загасили, проте від отриманих опіків Сівець на 4-й день помер.

За професією — філософ, після війни припинив викладання і працював бухгалтером.

Листи дружині, які він написав перед самоспаленням, були перехоплені спецслужбами. Листи потрапили адресату лише через 20 років. Листівки, які він розповсюдив на стадіоні, прочитало лише кілька людей - їх конфіскувала таємна поліція і співробітники міліції[1].

Його протест залишився непоміченим всіма засобами масової інформації. Радіо Вільна Європа повідомило про самоспалення в квітні 1969 року, вже після схожої смерті Яна Палаха.

Пам'ять

Знятий про Сівця фільм Мацея Дригас «Usłyszcie mój krzyk» («Почуйте мій крик», 1991) був нагороджений в Берліні «Феліксом».

2001 року Сівець був посмертно нагороджений чеським орденом Томаша Гарріга Масарика першого ступеня. 2003 року Сівець був нагороджений польським орденом Polonia Restituta, але родина відмовилася прийняти нагороду від президента Кваснєвського. 4 вересня 2006 року Президент Словаччини також нагородив Сівця Орденом Подвійного білого хреста 3 класу.

На честь Сівця на «Стадіоні Десятиліття» було відкрито меморіальну дошку.