Ромуальд Гутт

Ромуальд Гутт (Romuald Gutt, 6 лютого 1888 Варшава — 3 вересня 1974 там же) — польський архітектор, педагог.

Відвідував середню школу у Цюриху. Навчався в Технічній школі у Вінтертурі, а також у 1905–1908 роках у швейцарській Школі мистецтва в Цюриху. 1909 року розпочав практику в архітектурній майстерні Чеслава Пшибильського. Викладав технічний рисунок у ремісничих школах. Спільно з Рудольфом Сверчинським організував приватне проектне бюро, де було виконано низку проектів. Спільно з Францішеком Кшивдою-Польковським 1915 року заснував у Варшаві Колегію оздоблювальних мистецтв. Там протягом першої світової війни викладав композицію архітектури інтер'єрів. Навчався у Краківській школі красних мистецтв. Кілька років був викладачем на факультеті садівництва Головної школи сільського господарства у Варшаві. 1929 року став одним із засновників Польського товариства житлової реформи. 26 квітня 1929 року обраний до складу правління товариства скарбником. 1938 року іменований професором надзвичайним архітектури інтер'єрів Академії мистецтв у Варшаві. У листопаді 1944 року виїхав до Любліна, де організував люблінський відділ архітектурного факультету Варшавської політехніки. Від осені 1945 року до 1961-го викладає на факультеті архітектури Варшавської політехніки. Зокрема 1946 року іменований професором звичайним політехніки. У 1946/47 академічному році був деканом факультету.

Входив до складу журі конкурсу (скеретар) типових проектів невеликих приватних будинків, організованого 1933 року варшавським Банком крайового господарства. Належав до Товариства урбаністів польських. У 1938—1947 був президентом товариства. Під час війни працював в Майстерні урбаністичній Управління міста Варшави. Від 1952 року член ПАН. 1966 року відзначений Почесною нагородою Спілки архітекторів Республіки Польща із формулюванням «за видатні заслуги у розвитку сучасної архітектури Польщі». Помер 3 вересня 1974 у Варшаві. Іменем Гутта названо одну з вулиць Варшави у місцевості Урсинув.

Ранні проекти Гутта створені у т. зв. «дворковому стилі». Пізніше перейшов до функціональної архітектури. Паралельно з радикально функціональними тогочасними пошуками Юзефа Шанайци, Богдана Лахерта та інших, роботи Гутта представляють поміркований функціоналізм із характерною простотою і класичним спокоєм.

Роботи

• Проект сільської школи. Експонувався на п'ятій виставці Товариства заохочення красних мистецтв у Варшаві у грудні 1908 — січні 1909.
• Проект польського павільйону для ювілейної міжнародної виставки у Римі 1910 року. Здобув перше місце на відбірковому конкурсі. Не був реалізований, оскільки римські організатори відмовились ставити на виставці польській павільйон.
• Проект житлового однородинного будинку з оточенням. Розрахований для виставки. Здобув перше місце на конкурсі Делегації архітекторів польських і Комітету виставки 1911 року. На виставці експонувався макет.
• Маєтки у Брудзеві, Кракові, Неговічу (1910—1914).
• Проект дерев'яної двокімнатної сільської хати. Здобув перше місце на конкурсі Громадського комітету і Кола архітекторів у Варшаві 1916 року. Співавтор Рудольф Сверчинський.
• План регуляції дільниці Повіслє у Варшаві від схилів цитаделі до вулиці Черняковської. Здобув перше місце на конкурсі 1916 року. Не був реалізований. Співавтор Францішек Кшивда-Польковський.
• План регуляції ділянки в місцевості Повіслє між вулицями Новий Світ, Вєйською, Тамка, Ординацькою, Вілянувською, Шарою у Варшаві. Призначений для раціонального розпланування під спорудження прибуткових будинків. Здобув друге місце на конкурсі 1918 року. Співавтори Едвард Ебер, Францішек Кшивда-Польковський.
• Стадіон у Скаришевському парку у Варшаві (1918—1920).
• Офіцерський готель і житлові будинки у місцевості Жолібож, т. зв. «офіцерський» (1922-1924).
• Житлові будинки колонії «Жолібож уженднічи» у Варшаві (1922-1925).
• Конкурсний проект кафедрального костелу і будинків курії в Катовіцах. Здобув одне трьох II місць на конкурсі у квітні 1925 року.
• Власний дім у Варшаві на вулиці Гене-Вронського (1926–1928).
• Дім Школи медсестер у Варшаві на вулиці Кошиковій, 78, на розі з вулицею Халубінського (1928).
• Дім для підофіцерів на вулиці Рафала Краєвського у Варшаві (1931–1932, співавтор Юзеф Янковський).
• Дім для підофіцерів на вулиці Вісньовій у Варшаві (1931–1932, співавтор Юзеф Янковський).
• Термальний басейн у Цехоцинку. Планувався як осередок майбутнього «парку здоров'я». Збудований у 1931–1932 роках. Співавтор інженер Александер Шньоліс.
• Два проекти невеликих дешевих приватних будинків. Експонувались 1932 року на виставці «Tani Dom Własny» у Варшаві, в місцевості Бєляни. Співавтор Юзеф Янковський.
• Будинок Фонду військового квартирування на вулиці Кошиковій у Варшаві, призначений для офіцерів (1931–1933, співавтор Юзеф Янковський).
• Ескізний проект будинку Фонду військового квартирування на вулиці Краківське передмістя, 11 у Варшаві. Призначений для закритого конкурсу 1933 року. Співавтор Юзеф Янковський.
• Басейн у Варшаві в дільниці Рембертув. Проект 1933 року, співавтор Александер Шньоліс.
• Державна жіноча професійна школа у Варшаві на вулиці Гурношльонській, на розі з вулицею Розбрат. Споруджена під керівництвом автора.
• Дім Школи політичних наук на вулиці Вавельській, 56 у Варшаві (1933).
• Будинок пошти в Цехоцинку (1935).
• Дім Головного статистичного управління у Варшаві. Мешканці Варшави прозвали дім «Вітряком».
• Перебудова Національного театру (1954).
• Будинки китайського посольства у Варшаві (1956-1959).
• Конкурсний проект санаторію в Цехоцинку. Відзначений.
• Конкурсний проект санаторію у Криниці.
• Реставрація даху та інтер'єрів палацу в Неборові.
• Реставрація палацу в Целесниці.
• Співпраця зі скульпторами у проектуванні пам'ятників. Зокрема після другої світової війни став співавтором пам'ятника Шопенові у Варшаві, пам'ятника в Освенцімі.