Рудольф Валентіно

Рудольф Валентіно (англ. Rudolph Valentino; 6 травня 1895 — 23 серпня 1926) — відомий американський кіноактор італійського походження. Зірка німого кіно, творець типа «екзотичного героя-коханця» у 15 фільмах. Автор ліричної збірки віршів «Мрії» (1923 рік).

Біографія

Справжне ім'я Рудольфо Валентіно — Родольфо Альфонсо Раффаелло П'єтро Філіберто Гульельмі ді Валентіно д'Антоньолла (італ. Rodolfo Alfonso Raffaello Pietro Filiberto Guglielmi di Valentino d'Antoniolla). Народився у маленькому місті Кастелланета в Апулії, в родині колишнього циркача, після одруження який залишив мандрівне життя і став ветеринаром. В 1906 році поступив до сільськогосподарського коледжу у Таранто. Але вже через декілька років його звідти було відраховано за любовні походеньки. Повернувшись додому він відправляється до Парижа, де проводить час у кафе й барах. Валентіно довго не бажав шукати роботу і жив на гроші, що залишилися після смерті батька і на кошти, які заробляли його мати і старший брат.

У 1913 Валентіно відправляється до США на борту судна «Клівленд». Перші роки життя у Америці він провів у Нью-Йорку, де швидко виратив всі гроші і почав працювати — спочатку офіціантом і садівником, а потім професійним партнером по танцям — жиголо; його спеціальністю було аргентинське танго. Любовний зв'язок із заміжньою дамою Біанкою де Солле ледве не призвів до тюрми. Родольфо влаштувався у мандрівний театр, з яким відправився до Голлівуда. Тут він працює статистом та підробляє танцями у кафе Лос-Анджелеса. Починаючи з 1917 року він грає епізодичні ролі (зазвичай бандитів і негідників) в бойовиках, що не дає йому ні найменшої надії на успіх.

У 1919 році актор привернув до себе увагу скандальним одруженням на кінозірці Джин Екер. Цей був самий короткий «зоряний» шлюб в історії — він проіснував лише 6 годин. Увечері в день весілля Джин закрилася у номері готелю і відмовилася впускати чоловіка; фактично, на цьому їхнє сімейне життя закінчилося. Оформивши в 1922 році розлучення, вони згодом підтримували цілком дружні стосунки.

З 1920 року він отримує першу значну роль у фільмі «Заміжня діва». А вже починаючи з кінокартини «Чотири вершники Апокаліпсиса» у 1921 році, він стає зіркою Голлівуда. Саме його гра врятувала поганий сценарій й режисуру. «Шейх» Джорджа Мелфорда (1921) ще більш посилив глядацький ажіотаж навколо Валентіно.

Він легко заробляє репутацію головного серцеїда Голлівуду, заводить роман з актрисою Аллою Назімовою, але потім збігає в Мексику з її подругою Наташою Рамбовою, з якою оформляє шлюб в травні 1922 року. Незабаром з'ясовується, що до того моменту розірвання його попереднього шлюбу не була офіційно завершено, через що Валентіно потрапляє під суд як двоєженець.

Не дивлячись на те, що його шлюб з Рамбовою був через рік визнаний законним, Валентіно не вважає це приводом стати розсудливим. Він дуже швидко холоне до неї і навіть вносить до контракту із студією вимогу, щоб Рамбову не допускали на майданчик під час його зйомок. Незабаром вони розлучаються, хоча шлюб їх так і не був розірваний.

Вже у 1922 році його гонорар за фільм становив 100 тисяч доларів. У 1923 Валентіно провів успішні гастролі по містам Америки, Англії, Франції та Італії, отримуючи 3 тисячі на тиждень. У 1925 році Валентіно підписав контракт з компанією «Юнайтед Артістс» на 1 млн доларів з умовою, що Наташа Рамбова ніколи не переступить порогу кіностудії.

Створені Валентіно екранні образи не можна назвати глибокими, але вони були пластичні, виразні і провокаційно-чуттєві. У перших успішних фільмах головним його «знаряддям» був танець; в більш пізніх актора вів за собою створений раніше імідж, який був найвищою мірою затребуваний публікою.

15 серпня 1926 31-річний Руді Валентіно у важкому стані був доставлений в нью-йоркську лікарню — у нього відкрилася проривна виразка шлунка. Був помилково діагностований гострий апендицит, з приводу якого була виконана апендектомія, проте почався перитоніт, який викликав зараження крові, і 23 серпня актор помер; діагноз проривної виразки був встановлений тільки на аутопсії. В хірургії донині існує збірне поняття — «апендикс Валентіно» — вторинно змінений червоподібний відросток за рахунок іншої патології черевної порожнини.

Смерть Валентіно викликала кілька самогубств серед його найбільш фанатичних прихильниць. Труна, в якій його поховали, була зроблена з срібла і червоного дерева. Якщо вірити легенді, Беніто Муссоліні надіслав для нього почесний караул. Під час похорону з пролітаючих літаків на натовп сипалися пелюстки троянд.

Перед похороном Валентіно його родичі оголосили, що тіло актора буде виставлено у відкритій труні, щоб з ним могли попрощатися всі його шанувальники. Існує легенда, ніби з-за побоювань, що натовп фанатів може рознести на частини труну і навіть пошкодити небіжчика, на жалобній церемонії замість тіла у відкритій труні була виставлена ​​спеціально виготовлена ​​воскова фігура Валентіно.

До моменту своєї смерті Валентіно загруз у боргах, через що його родичі не змогли купити для його могили пристойне місце на кладовищі. Дізнавшись про це, Джун Метіс, сценаристка фільмів «Чотири вершники Апокаліпсису» і «Кров і пісок», дозволила тимчасово поховати його в родинному склепі Метіс в Голлівуді. Проте незабаром і вона, і її мати також померли, вимагати перенесення праху Валентіно на інше місце стало нікому, і тимчасова могила актора стала постійною.

Прах актора похований на кладовищі Hollywood Forever. Протягом багатьох років в річницю смерті Валентіно до його могили приходили тисячі жінок. Це стало настільки звичним, що коли в 1956 році, через 30 років після смерті актора, на його могилу не прийшла жодна прихильниця, цю новину визнали гідною поширення по каналах найбільших телеграфних агентств.

Пам'ять про Валентіно

• У 1961 році в місті Кастелланета, де народився Валентіно, йому було встановлено пам'ятник.
• У 1978 році частина бульвару Ірвінг в Голлівуді була перейменована у вулицю Рудольфа Валентіно.
• В танго є спеціальна фігура, яка названа «Валентіно» на честь артиста.