Станіслав Барзий
- Дата народження:
- 00.00.1529
- Дата смерті:
- 09.11.1571
- Додаткові імена:
- Stanisław Barzi
- Категорії:
- Дворянин, Заступник, Чиновник
- Громадянство:
- поляк
- Кладовище:
- Встановіть кладовищі
Барзі (Барзий) Станіслав гербу Корчак (*1529/1530 — †9 листопада 1571, Краків) — польський шляхтич, державний діяч Королівства Яґеллонів, Речі Посполитої, дипломат, католик. Підписувався «з Бложви» (Перемиська земля), дідич Вісьніча. Син войського медицького, підкоморія перемиського Анджея Барзoго і його дружини — сестри маршалка великого коронного Пйотра Кміти Анни. Мав братів Анджея, Еразма, сестру Катажину, брата природного (зведеного) Пйотра. Пйотр Кміта опікувався сестрінками (сестринцями). Як придворний короля Сігізмунда ІІ Августа почав службу 5 січня 1551 року, відтоді 20 років служив королю (королівським секретарем став перед 1557 роком). 1556 року супроводжував королівну Зофію в подорожі до Вольфенбюттеля (Німеччина). 1557 року став старостою городоцьким, 10 січня 1562 року старостою снятинським. 3 серпня 1566 року отримав право доживоття на Снятинському старостві. 1568 року став маршалком надвірним, під кінець 1570 року (між 24 жовтня — 14 листопада) старостою генеральним, воєводою краківським (після смерті попередника Станіслава Мишковского 16 червня 1570 року).
Через свої та батькові зв'язки, який повстав з маєтків Кмітів, Тевчиньских, отримав значний маєток. Мав постійну підтримку кардинала Станіслава Гоз'юша (інструктував його щодо зменшення впливу протестантів, ліквідації їх збору в Кракові). Призначення на посаду краківського воєводи супроводжувалось боротьбою з представниками табору протестантів; після призначення на посаду католики мали великі надії на посилення впливу, отримав привітання від папи Пія V. Після прибуття до Кракова в січні 1571 року (після урочистого привітання від духовенства, Академії, Григорій Самборчик (Чуй) з Самбора присвятив події кілька строф) закликав магістрат підтримувати католицький обряд, призначив 2-х райців-католиків. Планам перешкодила передчасна смерть. В політичному житті активної участи не брав. Йому присвячено кілька релігійних праць польською мовою.
Перша дружина — Катажина Тенчиньска (померла 21 червня 1566 року, донька Яна Тенчинського), син Ян. Друга дружина — Дорота Ґориньска.
Джерело: wikipedia.org
немає місць