Стефані Кволек

Сте́фані Луї́за Кво́лек (англ. Stephanie Louise Kwolek ; *31 липня 1923)  — американський хімік польського походження, котра винайшла пара-амідне (поліпарафенілен-терефталамідне) синтетичне волокно, що у п'ять разів міцніше за сталь, більше відоме під торговою маркою «Кевлар». Кволек здобула безліч нагород за свої роботи в галузі хімії полімерів.

Ранні роки і освіта

Кволек народилась в Нью-Кенсінгтоні, штат Пенсільванія, в 1923 році. Її батько, Джон Кволек (від пол. Chwałek), помер, коли їй було десять років. Кволек перейняла від нього інтерес до науки, а від матері, Неллі Зайдель Кволек, інтерес до моди. Стефані навчалась у католицькій школі в Нью-Кенсінгтоні, а в 1946 році закінчила коледж Маргарет Моррісон Карнегі (англ. Margaret Morrison Carnegie College ) тепер відомий як Університет Карнегі-Меллон, отримавши ступінь в області хімії. С. Кволек планувала студіювати медицину і сподівалась, що зможе зібрати грошей на медичну освіту за рахунок підробітку у хімічній галузі.

Кар'єра в DuPont

В 1946 році Вільям Хейл Чарч, майбутній наставник Кволек, ледве познайомившись з нею, запропонував їй посаду у філіалі DuPont, що знаходився в Баффало, штат Нью-Йорк. Хоч Кволек думала лише про тимчасовий підробіток в DuPont, з часом она знайшла цю роботу досить цікавою, і відмовилася від медичної кар'єри. Кволек переїхала в Вілмінгтон, штат Делавер у 1950 році де продовжила працю в DuPont. У 1959 році вона отримала нагороду від Американського хімічного товариства (ACS).

Створення кевлару

Пвд час роботи у компанії DuPont Кволек створила кевлар. У 1964 році, в очікуванні дефіциту нафти, її група розпочала пошук легкого, але міцного синтетичного волокна для використання його як армувального матеріалу в автомобільних шинах. Полімери, з якими вона працювала у той час, поліпарафенілен -терефталат і полібензамід, утворювали рідкі кристали на той час явище унікальне для полімерів. Отримана мутна речовина, що ставала молочною при перемішуванні не зацікавила спочатку дослідницю і вона працювала далі з іншими речовинами. Однак саме ця речовина стала основою для отримання нового волокна, котре на відміну від нейлону, не було ламким. Керівництво лабораторії розуміли значення цього відкриття і нова галузь хімії полімерів почала швидко розвиватись. До 1971 року було отримано сучасний кевлар. Кволек, однак, не брала активної участі у розробці технологій створення виробів з кевлару.

Пенсія

У 1986 році Кволек покинула пост наукового співробіника компанії DuPont. Тим не менше, вона і далі є консультантом компанії DuPont, а також є членом Національної дослідницької ради і Національної академії наук. За 40 років роботи вченим-дослідником вона отримала за різними підрахунками від 17 до 28 патентів. У 1995 році вона стала четвертою жінкою, що була прийнята у Національний зал слави винахідників (англ. National Inventors Hall of Fame). У 1996 році вона отримала Національну медаль США за технології, а у 2003 році її прийняли в Національний зал слави жінок. У 1980 році вона отримала нагороду від Американського хімічного товариства за «Творчий винахід» а у 1997 році медаль Перкіна від нього ж.