Стефан Вишинський
- Дата народження:
- 03.08.1901
- Дата смерті:
- 28.05.1981
- Поховання дата:
- 31.05.1981
- Додаткові імена:
- Stefan Wyszyński, Стефан ышинский
- Категорії:
- Архієпископ, Жертва репресій (геноцид) радянського режиму, Кардинал, Митрополит
- Громадянство:
- поляк
- Кладовище:
- Warszawa, archikatedra św. Jana Chrzciciela
Стефан Вишинський (пол. Stefan Wyszyński, * 3 серпня 1901, с. Зузеля, Мазовецьке воєводство — † 28 травня 1981) — польський церковний діяч, кардинал, примас Польщі (1948-1981).
Навчався у духовній семінарії у Влоцлавку, отримав ступінь доктора канонічного права у Люблінському католицькому університеті.
1924 - рукоположений на священника.
В роки Другої світової війни служив капеланом в Армії Крайовій, вимушений був переховуватися від гестапо.
1946 - рукоположений єпископом Люблінським, а 1948 по загибелі примаса Станіслава Лукомського став архієпископом варшавсько-гнєзненським і примасом Польщі.
Із закріпленням в Польщі комуністичного режиму, вирішив укласти таємну угоду з комуністичною владою, що була підписана 14 лютого 1950 польським єпископатом і урядом (вреґульовувала стосунки Церкви та держави). За цією угодою, Церква зберігала більшу частину свого майна та відділялася від політики, проте було заборонено релігійне виховання у державних школах, також представникам влади дозволялося обирати одного із трьох представлених єпископів. Кароль Войтила був обраний саме у такий спосіб.
Починаючи з 1953, нова хвиля переслідувань прокотилася Польщею. Коли єпископи підтримали рух опору, розпочалися масові переслідування і судові процеси і інтернування священиків і Стефан Вишинський був одним із численних потерпілих. 12 січня 1953 Вишинський був возведений у сан кардинала-священика Базиліка Санта-Марія-ін-Трастевере Пієм XII. Вже через дев'ять місяців, 25 вересня 1953 він був ув'язнений у Ривальді, а потім поміщений під домашній арешт у Сточек, що поблизу Лідзбарку Варміньского, поблизу Ополе і в монастирях у Команча в Бещадах. У в'язниці він спостерігав за жорстокими тортурами і жорстоким поводженням з ув'язненими.
1956 року з послабленням комуністичного тиску, 26 жовтня 1956, був випущений на свободу. Незважаючи на пережитий арешт, Вишинський не припиняв активної діяльності. 1962 року брав участь у роботі ІІ Ватиканського собору. Вінцем діяльності Вишинського стало святкування Польщею тисячоліття прийняття християнства в 1966 році. Щоправда комуністична влада не дозволила папі Павлу VI відвідати Польщу. Саме за часів служіння Вишинського 1978 року Кароль Войтила з Кракова був обраний Папою Римським Іваном Павлом II.
Після папського візиту до Польщі в 1979 році. Вишинський не закривав очі на суспільні безлади в 1980 році. Коли «Солідарність» була створена у Польщі, він закликав обидві сторони, уряд, а також страйкуючих робітників відповідати за свої дії. Під час польських страйків 1980, закликав сторони до миру і відповідальності та виступив посередником у переговорах між польською владою і партією «солідарність».
Помер у Варшаві від раку. Похований у Кафедральному соборі Івана Хрестителя у Варшаві.
1989 - розпочато процес беатифікації Стефана Вишинського.
Його іменем названо теологічний університет у Варшаві.
Джерело: wikipedia.org
немає місць
Iм'я зв'язок | Тип відносин | Опис | ||
---|---|---|---|---|
1 | Antoni Heda | Знакомый | ||
2 | Wiesław Chrzanowski | Знакомый |
18.11.1965 | Hirtenbrief der polnischen Bischöfe an ihre deutschen Amtsbrüder
Der Hirtenbrief der polnischen Bischöfe an ihre deutschen Amtsbrüder (polnisch: Orędzie biskupów polskich do ich niemieckich braci w Chrystusowym urzędzie pasterskim) wurde am 18. November 1965 von den polnischen katholischen Bischöfen an ihre deutsche Kollegen gesandt. Dieser Brief war eine Einladung zu den katholischen Feierlichkeiten zum 1000. Jahrestag der Christianisierung Polens.
13.12.1981 | Vojcehs Jaruzeļskis Polijā pasludina karastāvokli
Kara stāvoklis Polijā (Stan wojenny w Polsce 1981-1983) ilga no 1981. gada 13. decembra līdz 1983. gada 22. jūlijam