Сурен Шахбазян

Шахбазян Сурен Варткесович (14 травня 1923, Ленінакан — 29 листопада 1989, Київ) — радянський, український кінооператор, кінорежисер, член Спілки кінематографістів УРСР. Заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1986 року). Нагороджений орденом «Знак Пошани».

Біографія

Народився 14 травня 1923 року в місті Ленінакані (Вірменія) в родині бджоловода. В 1945 році закінчив педагогічний факультет Тбіліського державного інституту фізкультури, в 1951 році — операторський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії.

З 1951 року працював на Київській кіностудії художніх фільмів імені О. П. Довженка. З 1970 року — викладач Київського інституту театрального мистецтва імені Карпенка-Карого.

Помер 29 листопада 1989 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 33).

Фільмографія

Був асистентом оператора у стрічках:

• «Концерт майстрів українського мистецтва»,
• «Вогні над Дніпром»,
• «Наші чемпіони» тощо.

Операторські роботи:

• «Андрієш» (1955),
• «Павло Корчагін» (1957, у співавт.),
• «Сто тисяч» (1958),
• «Хлопчики» (1959),
• «Літак відлітає о 9-й» (1960, у співавт.),
• перший український широкоформатний кінотвір «Закон Антарктиди» (1962),
• «Тривожний місяць вересень» (1975),
• «Чекаю і сподіваюсь» (1980),

телестрічки:

• «Назад дороги немає» (1970),
• «Балада про мужність» (1972),
• «Товариш бригада» (1973, 2 с, Перший Приз Всесоюзного фестивалю телефільмів, Донецьк, 1974),
• «Загублені у пісках» (1985),

на «Ленфільмі» — «Три товстуни» (1966), на «Вірменфільмі» — «Колір граната» (1969).

Режисерські роботи:

• «Бачу ціль» (1978, т/ф),
• «Чекаю і сподіваюсь» (1980),
• «Наближення до майбутнього» (1986),
• «Зона» (1988, у співавт. з М. Мащенком).