Таде́уш Ча́цький

Таде́уш Ча́цький (пол. Tadeusz Czacki; *28 серпня, 1765, місто Порицьк, нині село Павлівка Іваничівського району Волинської області — †8 лютого, 1813, місто Дубне, нині Рівненської області; похований у родинному склепі в родинному селі — польський освітній і економічний діяч, історик.

Син коронного підчашого Фелікса-Щенсного Чацкого та доньки великого коронного канцлера Яна Мав(л)аховского Катажини. В дитинстві був позбавлений батьківської опіки через арешт з наказу Рєпніна за агітацію проти рівних прав для неуніятів та дисидентів; мати померла рано (1768 року). Зі старшим братом Міхалом виховувався у Ґданьску під опікою стрия Францішека протягом 5,5 років. Порицьк, захоплений військами Крєчєтнікова, був пограбований, знищений. Після звільнення батька виховувався у родинному домі в Порицьку під опікою єзуїта кс. Францішека Ґродзіцкі з Львівського єзуїтського колугіуму. В 16-річному віці став практикантом задворних судів у Варшаві; в цей період вільний час присвячував самоосвіті, часто перебував у бібліотеці Залуських, зблизився з Альбертранді, Нарушевичем. За дорученням королівської канцелярії (короля) впорядковував королівський особистий архів, частину коронної метрики. 1784 року став членом Комісії пол. Kruszcowej, де, незважаючи на молодий вік, розвинув живу діяльність. 1786 року Сейм обрав Т.Чацького (мав посаду новогродського старости) до комісії Коронного скарбу, в якій діяв протягом 7 років.

Діяч Едукаційної комісії, що відала питанями освіти і просвітництва в Речі Посполитій у 1773–1779 роках. Присягнув Польській конституції у травні 1791 року. 1793 року перебував у Кракові: працював у бібліотеці Ягеллонського університету, відвідував лекції в Академії, досліджував антикварні, кляштори, мав наміри стати професором Краківського університету.

У цей час були зайняті російською імперською армією його маєтки в Порицьку, Острові, обкладений секвестром маєток у Брусилові. Під час повстання Т.Косьцюшка перебував у Кракові, до нього стосунку не мав. Після Другого розділу Польщі у 1793 р. і національної катастрофи — зникнення Польщі як держави, були конфісковані маєтки Чацького (спочатку були повернені, потім наказано продати, самому покинути межі Російської імперії). Йому вдалося частково повернути майно після смерті імператриці Катерини ІІ, коли царський престол посів імператор Павло І.

Шляхтою Київської губернії був обраний послом (делегатом) на церемонію коронації імператора Росії Павєла І. Під час перебування в Москві та С.-Петербурзі клопотав про створення у Києві суду для Київської, Подільської, Волинської губерній, поверненню процедури вибору маршалків шляхти цих губерній.

З 1803 року візитатор (куратор) шкіл Волинської, Подільської і Київської губерній; засновник Кременецького ліцею (1805) разом з видатним польським реформатором Гуґо Коллонтаєм. Співзасновник (із Г. Коллонтаєм) Вищої волинської гімназії в місті Кременець (1805; від 1819 — ліцей), заснував у ліцеї нумізматичний музей (19 тис. рідкісних монет і медалей), що став основою колекції Київського університету. Під час цієї роботи зазнавав переслідувань від російської влади (1807, 1808 роки), прикростей від університету Вільнюса (1810 року). 1811 року заснував друкарню Крем'янецького ліцею, в заповіті переказав власну бібліотеку (32000 томів) для нього. Сприяв поверненню з Росії на Волинь цінної бібліотеки К. Залуського.

Спричинився до поширення шкіл, підтримував професійне шкільництво. По його смерті більшість обов'язків у Крем'янецькій комісії перейшли Міхалу Собанському.

Серце було поховане в урні, що знаходилась в актовій залі Крем'янецького колегіуму.

Праці

Праці Чацького присвячені переважно історичному праву. Визначніші з них — О nazwisku Ukrainy і początki kozaków («Про назву “Україна” і зародження козацтва», 1801), «Про литовські і польські закони» (1800–1801), «Чи римські закони були основою польських законів?» (1809) та ін.

Переважну частину рукописів короля Станіслава Августа після Т. Чацького (отримав у момент його абдикації (зречення)) набув князь Адам Єжи Чарторийський.

Власність

Купив село Новосілка (тепер Новосілки, Здолбунівський район) в Малаховского у 1794 році.

Пам'ять

Меморіальні таблиці Чацького відкрито у місті Дубно на будинку, де він проживав, а також на приміщенні бібліотеки Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту (2002).