Тадеуш Ружевич

Таде́уш Руже́вич (пол. Tadeusz Różewicz); 9 жовтня 1921, Радомсько) — польський поет, письменник і драматург. Один з найвідоміших у світі сучасних польських письменників. Він лауреат численних премій, почесний доктор кількох університетів Польщі . Член академій мистецтв Німеччини (член Баварської Академії мистецтв (1981), член Берлінської академії мистецтв (1987).

« «Найвидатніший поет епохи заглади — ідеологічної та системи цінностей, який редукує образ світу до індивідуального образу особистості»  »

Мартін Ешлін у книзі «Театр абсурду» поряд з Славомиром Мрожеком та Тадеушем Кантором зараховує Ружевича до представників театру абсурду. Як представник «покоління Колумбів», Ружевич-поет відомий своєю «оголеною», аскетичною лірикою.

Батьки Тадеуша Ружевича (Владислав Ружевич і Марія Стефанія Гельбард) переїхали в Радомсько відразу ж після Першої світової війни.

Тадеуш Ружевич народився 9 жовтня 1921 року в місті Радомсько. Тадеуш був другим сином у сім'ї. Старшим братом був Януш, що згодом став поетом, молодшим — Станіслав, згодом кінорежисер та сценарист.

Старший брат був першим наставником Тадеуша. Він публікував свої перші вірші в газетах, листувався з Юзефом Чехович та Казимиром Вежінським, а також став переможцем поетичного конкурсу журналу Польска збройна.

Тадеуш Ружевич почав друкуватися з сімнадцяти років. У роки Другої світової війни разом зі своїм братом Янушем брав участь у партизанському русі в складі Армії Крайової. Під час війни нелегально видана його перша книга «Лісове відлуння». Брат був страчений гестапо в 1944 році.

Після закінчення війни, в 1945 року, отримавши атестат про закінчення школи, Ружевич вступає до Ягеллонського університету в Кракові, де протягом чотирьох років вивчає історію мистецтв.

У 1945—1946 роках Ружевич різко і безповоротно пішов «від себе вчорашнього», позбувся всіх політичних ілюзій, пов'язаних з довоєнною Польщею. Досвід Другої світової війни залишив незгладимий слід на всій його творчості і знайшли відображення в його творах як тема кризи комунікації. В 1947 році виходить його перша поетична збірка «Занепокоєння».

До часу свого дебюту як драматурга в 1960 році Ружевич вже був визнаним поетом, автором дванадцяти віршованих збірок. З тих пір письменник створив понад півтора десятка п'єс, що стало успішним продовженням його поетичної та прозової творчості. У драматургії Ружевич створює п'єси без дії, в якості героя виступає звичайна людина. Ружевич-драматург створює новий, відмінний від попередників «драматургічний алфавіт»:

Я знав, що <...> повинен відбутися big bang, великий вибух. <...> Я знав, що в результаті нічого не зроблю, поки не порозкидаю вусебіч усі ці старі іграшки, кубики, не викину їх і не намагатимуся скласти з них щось абсолютно нове ціле. Саме це я усвідомив при роботі над «Картотекоюи». А також усвідомлював імовірність повної поразки. 

У 1968 році в зв'язку зі своєю літературною діяльністю Ружевич переїжджає до Вроцлава, де живе і сьогодні.

У 2003 році у Польщі почало виходити багатотомне зібрання творів Тадеуша Ружевича. Różewicz T. Utwory zebrane. W 12 T. (Proza (T. I—III). Dramat (T. IV—VI). Poezja (T. VII—X). Matka odchodzi (T. XI). Nasz starszy brat (T. XII). Wrocław. 2003—2006. 

 

Поезія

Основні збірки, видані в Польщі:

• Відлуння лісів (пол. Echa leśne); 1944; збірник, різні жанри)
• Занепокоєння (пол. Niepokój); 1947)
• Червона рукавичка (пол. Czerwona rękawiczka); 1948)
• П'ять поем (пол. Pięć poematów); 1950)
• Час, який йде (пол. Czas, który idzie); 1951)
• Вірші й картини (пол. Wiersze i obrazy); 1952)
• Рівнина (пол. Równina); 1954)
• Срібний колос (пол. Srebrny kłos; 1955)
• Відкрита поема (пол. Poemat otwarty); 1956)
• Вибрана поезія (пол. Poezje zebrane; 1957)
• Форми (пол. Formy); 1958)
• Розмова з принцом (пол. Rozmowa z księciem); 1960)
• Ніщо в плащі Просперо (пол. Nic w płaszczu Prospera; 1963)
• Занепокоєння. Вибране 1945—1961 (пол. Wybór wierszy); 1963)
• Особа (пол. Twarz); 1964)
• Третя особа (пол. Twarz trzecia); 1968)
• Regio (1969)
• Відлуння лісів (1985; перевидання збірки 1944)
• Поезія. Т. 1-2 (пол. Poezje); 1988)
• Рельєф (lang-pl|Płaskorzeźba); 1991)
• Завжди фрагмент (пол. Zawsze fragment); 1996)
• Завжди фрагмент. Recycling (пол. Zawsze fragment. Recycling); 1998)
• Ножик професора (пол. Nożyk profesora); 2001)
• Сіра сфера (пол. Szara strefa); 2002)
• Вихід (пол. Wyjście); 2004)
• Посмішки (пол. Uśmiechy); 2005)
• Купи кота в мішку (work in progress) (пол. Kup kota w worku (work in progress)); 2008)

Проза

• У ложці води (пол. W łyżce wody); 1946)
• Листівки з Угорщини (пол. Kartki z Węgier); 1953)
• Опале листя з дерев (пол. Opadły liście z drzew); 1955
• Посмішки (пол. Uśmiechy); 1955)
• Перерваний іспит (пол. Przerwany egzamin); (1965)
• Екскурсія в музей (пол. Wycieczka do muzeum); 1966)
• Смерть в старих декораціях (пол. Śmierć w starych dekoracjach); 1970)
• Підготовка до авторського вечора (пол. Przygotowanie do wieczoru autorskiego); 1971)
• Душенька (поема в прозі) (пол. Duszyczka); 1977)
• Спроба реконструкції (пол. Próba rekonstrukcji); 1979)
• Проза. Т. 1-2 (пол. Proza); 1991)
• Наш старший брат (пол. Nasz starszy brat); 1992)
• Мати йде (пол. Matka otchodzi); 1999)

Драматургія

• Картотека (Kartoteka; 1960)
• Група Лаокоона (Grupa Laokoona;1961)
• Свідки або наша мала стабілізація (пол. Świadkowie albo nasza mała stabilizacja; 1962)
• Перерваний акт (Akt przerywany;1964)
• Смішний дідок (Śmieszny staruszek;1964)
• Вийшов з дому ( Wyszedł z domu;1964)
• Спагеті і меч (Spagetti i miecz;1964)
• Моя донечка (сценарій) (Moja córeczka (scenariusz filmowy);1966)
• Стара дама висиджує (Stara kobieta wysiaduje;1966)
• Природний приріст (Przyrost naturalny;1968)
• Театр непослідовності (Teatr niekonsekwencji;1970)
• П'ять п'єс. (Райський садок та інші) (Pięć sztuk;1970)
• Похорон по-польськи (Pogrzeb po polsku;1971)
• Рачки (Na czworakach;1971)
• Непорочний Мар'яж (Białe małżeństwo;1974)
• Голодний іде геть (Odejście Głodomora;1976)
• Do piachu …;1979)
• Театр. Т. 1-2 (Teatr;1988)
• Мишоловка (Pułapka;1989)
• Розкидана картотека (Kartoteka rorzucona;1994)

Нагороди, премії, почесні звання

1. 1955 — державна нагорода II ступеня за збірку «Рівнина» 
2. 1959 — літературна нагорода міста Краків
3. 1962 — нагорода міністра культури і мистецтва I ступеня
4. 1966 — премія Фонду Южиковського
5. 1966 — державна нагорода I ступеня за творчі досягнення
6. 1970 — премія літературного журналу «Одра»
7. 1971 — премія визнання молодими поетами в журналі «Поезія»
8. 1981 — державна нагорода Австрії за внесок у європейську літературу
9. 1981 — член Баварської Академії мистецтв
10. 1987 — член Берлінської академії мистецтв
11. 1991 — звання почесного доктора Вроцлавського університету
12. 1994 — звання «Почесний житель міста Вроцлава»
13. 1994 — німецька премія Сілезії в галузі культури
14. 1997 — премія Польського ПЕН-клубу імені Яна Парандовського
15. 1998 — лауреат премії міст-побратимів Торуня та Геттінгена ім. Самюеля Богуслава Лінди.
16. 1999 — Вища нагорода Фонду культури 
17. 1999 — звання почесного доктора Опольський Університет
18. 1999 — звання почесного доктора Сілезького університету в Катовіце
19. 1999 — нагорода польського журналу в Парижі «Культура» ім. Зигмунта Герца. 
20. 1999 — нагорода Літературний лавр Сілезії за книгу «Мати йде», визнається читачами Сілезької бібліотеки в Катовіце
21. 2000 — звання почесного доктора Ягеллонського університету
22. 2000 — Премія Ніка за книгу «Мати йде»
23. 2001 — звання почесного доктора Варшавського університету
24. 2003 — міжнародна премія Лібрекс Монтале
25. 2004 — премія «Золота куля»
26. 2006 — звання почесного доктора Гданський університет
27. 2006 — премія Польського фонду культури та банку Міленіум «Золотий жезл».
28. 2007 — звання почесного доктора Академії мистецтв у Вроцлаві

Українські переклади

Твори Ружевича українською перекладали Григорій Кочур, Юрій Щербак, Дмитро Павличко, Ярина Сенчишин, Станіслав Шевченко, Остап Сливинський, Анатолій Глущак, Василь Білоцерківський

Ружевич Т. Смерть у старих декораціях / Пер. з польської Ярина Сенчишин. - Львів: Літопис, 2007. - 148 с.

Див. Тадеуш Ружевич // «Польський літературний вітраж», переклади Анатолія Глущака, Одеса: Маяк, 2007, с. 45-59.

Див. Тадеуш Ружевич // "Тому що вони сущі", переклади Станіслава Шевченка та ін., Львів: Каменяр, 2005, с. 79-89.