Тамара Лемпицька

Тама́ра Лемпи́цька (пол. Tamara Łempicka; нар. 16 травня 1898, Варшава, Польща —пом. 18 березня 1980, Куернавака, Мексика) — польська художниця.

Біографічні відомості

Народилась у Варшаві в родині банкіра Бориса Гурвича-Горського, єврея, який походив з Російсьї імперії Мати, Мальвіна Деклер, була за походженням полькою і світською дамою. В родині були брати і сестри.1911 року була відправлена бабусею в пансіонат в міто Лозанна, Швейцарія. В Швейцарії та в Італії і відбулася перша значуща в її житті зустріч з мистецтвом доби відродження та маньєризму. 1912 року її батьки розлучилися. По закінченні школи Тамара повернулась у Санкт-Петербург. 1916 року в Санкт-Петербурзі вийшла заміж за польського адвоката Тадеуша Лемпицького, прізвище якого носитиме все життя.

Еміграція до Західної Європи. Паризький період

На тлі хаосу і розбрату в російській столиці після перевороту більшовиків 1917 р. прийняла рішення емігрувати і відбула в Копенгаген. Допомогли її зв'язки із консулом Швеції. Її чоловік був заарештований більшовиками і, по відбуттю ув'язнення, емігрував теж. З'єднана родина Лемпицьких перебралася на житло в Париж, де 1920 року у них народилася донька Кізетт. В Парижі вже мешкали родичі Тамари (як і численна російська аристократія, що теж обрала еміграцію), а вона обрала нове ім'я — Тамара де Лемпицька.

У адвоката в Парижі були значні проблеми з працевлаштуванням. Тамара почала вивчати малярство у французьких живописців — Андре Лота, Моріса Дені, аби заробляти на життя живописом. Приєдналася до відомих тоді в Парижі художників авангардного напрямку, була знайома з Пабло Пікассо, Жаном Кокто, Андре Жидом та ін. Тамара стає відомою учасницею паризької творчої богеми, а її надто смілива поведінка висвітлюється бульварною пресою.

Період успіхів

1925 року відбулася Міжнародна виставка декоративного мистецтва, де Тамара Лемпицька брала участь. На декілька років вона стала модною художницею, відомою як у Франції, так і за її межами. Художниця виборола популярність і матеріальний успіх. Це дозволило облаштувати в Парижі велику квартиру, де були також її салон та майстерня. Велике помешкання Тамари було створене її сестрою, архітектором за фахом, Андрієною Горською, і було зразком стилю ар-деко, як і новітні меблі з хромованої сталі.

1928 року вона розлучилася з першим чоловіком.

Новий шлюб. Американський період

1929 року вона здійснила першу подорож до Нью-Йорка. Зав'язались перші знайомства в Сполучених Штатах, виконала декілька портретів. З цого періоду почалося включення американських хмарочосів в твори мисткині. 1933 року пошлюбилася із угорським бароном Раулем Куффнером. Загроза життю від фашистів спонукає нове подружжя емігрувати в Сполучені Штати. Барон встиг перевести в нову країну більшу частину свого майна. 1937 року разом з новим чоловіком — угорсько-єврейським бароном Раулем Куффнером Тамара відбула до США.

На хвилі нової зацікавленості в мистецьких течіях початку і першої третини 20 століття в 1970-і роки до творчості Тамари Лемпицької прийшла нова хвиля популярності.

Наприкінці 1960-х рр. переїжджає до Мексики. Другий чоловік, барон Рауль Куффнер, помер 1961 року від раку. Тамара Лемпицька як спадкоємиця, продала значну кількість власного майна і здійснила три навколосвітні подорожі. Згодом перебралась в місто Хьюстон, штат Техас, де мешкала в родині доньки Кізетт.

Смерть в Мексиці

За заповітом її прах розвіяний над вулканом Попокатепетль.

Художня манера

Роботи художниці виконані в стилі ар-деко , кубізму, абстракціонізму. Тамара Лемпицька виробила своєрідну, узагальнену манеру, працюючи зі значними площинами, використовувала обмаль вибраних і точних деталей. Волосся чи зморшки одягу її персонажів часто нагадували закручену стружку. Художниця активно використовувала ракурс та крупний план. Персонажі на її картинах могли бути більші за реальні, що посилювало їх монументальність. Похмурі і непривітні настрої персонажів Лемпицької ріднять їх з персонажами портретів італійських маньєристів 16 століття.

Тамара Лемпицька не мала значної продуктивності в творчості. Так, лише в найкращий період популярності вона створила близько 150 картин. Велика фінансова депресія і зміни моди відштовхнули її в тінь. Особливо це відбулося в 1950-і роки, коли буржуазні ділки офіційно підтримали абстракціонізм. Але, не відстаючи від нових зрушень в мистецькому процесі, Лемпицька створила декілька творів в стилістиці пізнього кубізму та абстракціонізму, та успіх обійшов її.

Роботи Лемпицької колекціонують Джек Ніколсон, Барбра Стрейзанд.

Вибрані твори та виставки

• 1925 р. персональна виставка в Мілані
• Міжнародна виставка в Познані, Польща
• чотири виставки в Парижі
• Виставка в Інституті Карнегі, Піттсбург
• три виставки в Нью-Йорку
• виставка в Сан-Франциско
• «Автопортрет в зеленому бугатті»
• «Молода дівчина в зеленій сукні»
• «Два приятелі»
• «Донька Кізетт на балконі»
• «Князь Ерістов»
• «Маркіз Соммі»
• « Дві дівчини»
• «Андромеда»
• «Портрет музики в блакитному»
• «Портрет Тадея Лемпицького» або «Пан в чорній шинелі»
• «Герцогиня де ла Саль»
• «Роман де ла Саль»
• «Жінки в лазні»
• «Зелений тюрбан»
• «Марджорі Феррі»
• «Ідилія»
• «Телефон»
• «Адам і Єва»
• «Пані М.»
• "узі Солідор
• «Пані Іра П.»
• «Леді в блакитній сукні»
• «Літо»
• «Пані Аллан Бот» 1-й варіант
• «Пані Аллан Бот» 2-й варіант
• «Пані в червоному»