Вадим Костроменко

Костроменко Вадим Васильович (1934—2017) — радянський і український кінооператор, кінорежисер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1969). Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, орденом «За заслуги» III ст., медалями.

Життєпис

Народився 26 вересня 1934 р. в м. Бахмут Донецької області в родині службовця.

Закінчив операторський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1957, майстерня Б. Волчека).

З 1957 р. — оператор Одеської кіностудії художніх фільмів.

Директор Музею Одеської кіностудії.

Член Національної спілки кінематографістів України.

Батько українського кіносценариста Дмитра Костроменка.

Пішов з життя після важкої хвороби 1 листопада 2017 року.

Фільмографія

Зняв стрічки:

• «Вулиця молодості» (1958)
• «Сповідь» (1961)
• «Таємниця» (1962)
• «Самотність» (1964)
• «Вірність» (1965)
• «Товариш пісня» (1966, новела «Пісня на світанку»)
• «Пошук» (1968)
• «Золотий годинник» (1968)
• «Чортова дюжина» (1970)
• «Контрзахід» (1975)

Поставив фільми:

• «Вершники» (1972, т/ф, 2 с. Диплом і приз VI Всесоюзного кінофестивалю, Алма-Ата, 1973)
• «Причал» (1973, т/ф)
• «Відповідна міра» (1974)
• «Квартет Ґварнері» (1978, 2 с)
• «Шкура білого ведмедя» (1979)
• «Сто перший» (1982, т/ф, 2 с., співавт. сцен. з В. Наумцевим) * «Секретний фарватер» (1986, т/ф)
• «Дезертир» (1990)
• «Не відлітай, землянине!» (1991)
• «Найвища істина бомбіста Олексія» (1991)

Література

• Спілка кінематографістів України. 1985. — С.81;
• Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.213;
• Митці України. К., 1992. — С.323;
• Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.325;
• Хто є хто в Україні. К., 1997. — С.247;
• УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С.710.