Вахтанг Кікабі́дзе

Вахта́нг Костянти́нович Кікабі́дзе (груз. ვახტანგ კიკაბიძე; 19 липня 1938, Тбілісі — 15 січня 2023) — грузинський актор, естрадний співак.

Життєпис

Вахтанг Костянтинович Кікабідзе народився 19 липня 1938 року в Тбілісі, в дитинстві жив в районі Вера.

Після закінчення школи у 1955—1957 роках навчався в Тбіліському університеті. У 1959 році став працювати у Тбіліській філармонії. У 1961—1963 роках навчався в Тбіліському інституті іноземних мов.

У 1966 році дебютував в кіно — «Зустріч в горах» (режисер М. Санішвілі). Співав в квартеті «Діело». У 1966 році Вахтанг Кікабідзе прийшов в ансамбль «Орера» (ударні інструменти, вокал), назву якого з грузинського мови можна перевести приблизно як приспів «Ля-ля-ля». У 1969 році вперше знявся у Г. Данелії у фільмі «Не журись!» (Приз за кращу чоловічу роль Міжнародного кінофестивалю в Картахені, (1970)). Наступним знаковим фільмом стала картина «Мелодії Верійського кварталу» (режисер Г. Шенгелая, 1973). У 1977 році вийшов фільм Данелії «Міміно» (Державна премія СРСР 1978 року).

У 1981 році Кікабідзе за своїм сценарієм зняв комедію в чотирьох новелах «Будь здоровий, дорогий!» (Гран-Прі Габрово-83), а в 1985-му — фільм «Чоловіки і всі інші». У 1984 році знімався в телесеріалі «ТАРС уповноважений заявити...» (отримав премію КДБ СРСР).

Виконавець великої кількості популярних пісень («Чіто Гвріто», «Мої роки — моє багатство» й інші). Постійно гастролює. Об'їздив з концертами п'ять континентів. У кінематографі створив галерею персонажів у фільмах, які стали улюбленими народом: «Не журись!», «Зовсім безнадійний», «Міміно» і «Фортуна», зняті режисером Георгієм Данелією.

Народний артист Грузинської РСР (1980), лауреат багатьох міжнародних пісенних конкурсів і кінофестивалів. Почесний громадянин міста Тбілісі (1998). У 1999 році в Москві на «Площі Зірок» була закладена його зірка, а у 2006 році — його «Грузинська зірка» на площі перед будівлею Тбіліської філармонії. Кавалер орденів: Міжнародного ордена Миколи Чудотворця (за примноження добра на землі, представлений від України), Міжнародного ордена Костянтина Великого (представлений від Росії) і грузинських — ордена Честі (1994) і військового ордена Вахтанга Горгасала III ступеня. До 70-річчя нагороджений грузинським орденом Перемоги імені Святого Георгія. Відмовився від російського ордена «Дружби» в зв'язку з конфліктом в Південній Осетії в серпні 2008 року. Крім того, Кікабідзе скасував свої ювілейні концерти в Москві, заявивши, що поважає російський народ, але в зв'язку з військовими діями Росії проти Грузії — не може приймати нагороди і виступати з концертами. З тих пір більше не відвідував Росію.

У жовтні 2014 року в інтерв'ю українській газеті «Сегодня» Кікабідзе заявив, «що якби я був молодим, я б теж зараз був в АТО і чинив опір, захищаючи честь країни», а президента Путіна назвав «політиком чорної сили» і «загарбником».

Навесні 2015 року Вахтанг Кікабідзе в рамках всеукраїнського туру дав сольний концерт в Києві. Свій двогодинний виступ артист присвятив пам'яті Небесної сотні.

22-23 липня 2019 року дав концерти в містах українського Донбасу (Лисичанськ, Сєвєродонецьк, Рубіжне) на честь 5-річчя визволення від російсько-терористичних загарбників.

На парламентських виборах 2020 року очолив список партії експрезидента Грузії Михайла Саакашвілі «Єдиний національний рух», за підсумками виборів обраний депутатом парламенту Грузії VII скликання.

У лютому 2022 року виступив із засудженням вторгнення Росії в Україну.

Сім'я

Батько — молодший лейтенант Костянтин Миколайович Кікабідзе (1906—1942), пропав безвісти в грудні 1942 року під Керчю, походив із імеретинського дворянського роду, працював журналістом.

Мати актора — Манана Костянтинівна Багратіоні, з грузинського князівського роду Багратіоні-Давітішвілі, гілка грузинської царської династії Багратіоні, була відомою співачкою, бабуся Ольга по материнській лінії — із старовинного князівського роду Аміреджібі з Картлі.

Дружина — з 1965 року Ірина Григорівна Кебадзе, в минулому прима-балерина Тбіліського академічного оперного театру.

У Вахтанга Кікабідзе двоє дітей: прийомна дочка Марина Сагарадзе — акторка Тбіліського академічного театру імені Шота Руставелі, знімається в кіно, викладає в театральному вузі сценічну майстерність, син Костянтин Кікабідзе — художник, закінчив Академію мистецтв, три роки працював за контрактом в Москві в посольстві Грузії, зараз живе в Торонто, Канада.

Онуки: старший онук — Георгій Арешидзе (1978), син дочки, закінчив коледж в Зальцбурзі і Міжнародний університет Шиллера в Лондоні (2007), і сини Костянтина: Вахтанг Кікабідзе (1986), студент Американського університету в Благоєвграді (Болгарія), і Іван Кікабідзе (1995), навчався в англійській школі в Тбілісі.

Нагороди

• Народний артист Грузинської РСР (1980)
• Лауреат Державної премії СРСР (1978)
• Почесний громадянин Тбілісі (1998).[7]
• Заслужений артист України (2013)

Фільмографія

Знявся у 20 фільмах:

• 1966 — Зустріч в горах — Гія
• 1969 — Не журись! — Бенджамен
• 1970 — Орера, повний вперед!
• 1971 — Я, слідчий — Георгій Мікеладзе
• 1974 — Мелодії Верійського кварталу — візник Павла
• 1977 — Міміно — Валіко Мізандарі
• 1984 — ТАРС уповноважений заявити... — Джон Глебб
• 1994 — Веселенька поїздка

Музичні відеокліпи

• 1980 — «Мои года» (Мои года — мое богатство)
• 1981 — «Пожелания» (Я хочу, чтобы песни звучали)
• 2011 — «Грузинская песня» (Виноградную косточку в теплую землю зарою)