Валерій Івченко

Валерій Михайлович Івченко — радянський, український і російський актор. 

Народний артист Української РСР (1980 ). 
Народний артист Російської Федерації (1994).
Лауреат Державної премії СРСР (1980).

Життєпис

Народився 20 листопада 1939 р. у м. Куп'янськ Харківської обл. Закінчив студію при Харківському академічному українському драматичному театрі імені Тараса Шевченка (1961) та режисерський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого(1978).

У 1960—1973 та у 1976—1978 роках — актор Харківського академічного українського драматичного театру імені Тараса Шевченка. У 1973—1976 роках — актор Миколаївського художнього драматичного театру. З 1978 року — режисер факультету Київського театрального інституту У 1978—1983 роках — актор Київського академічного українського драматичного театру імені І.Франка.

З 1983 р. — актор Ленінградського академічного Великого Драматичного театру імені М. Горького (нині — Великий драматичний театр імені Г. О. Товстоногова).

Лауреат Державної премії СРСР 1980 року.

Фільмографія

• 1973 — «Щоб бути щасливим!»
• 1979 — «Поїзд надзвичайного призначення» — Вернер
• 1980 — «Мужність» — Глухитько
• 1983 — «Чокан Валіханов» — Редедін
• 1984 — «З життя земського лікаря» — Григорій Іванович
• 1988 — «Минуле повернути» — майор фон Шварцберг, начальник німецького табору для інтернованих росіян

На студії «Укртелефільм» — Пола Джірарда в «Останньому засобі королів» (1983) та Ангола в «Домі батька твого» (1986).

Фільмувася також в українських кінострічках:

• «Ігор Саввович» (1986, т/ф, 3 а),
• «Опік» (1988),
• «Балаган» (1990),
• «Рок-н-рол для принцес» (1990),
• «Мина Мазайло» (1991),
• «Тринь-бринь» (1994).

У виконанні В. Івченка записано на грамплатівки «Нічні концерти» Миколи Бажана, оповідання Г. Тютюнника.

Література

• Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.273;
• УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С.544.