Василь Маргелов
- Дата народження:
- 27.12.1908
- Дата смерті:
- 04.03.1990
- Додаткові імена:
- Wassili Margelow, Vasilijs Margelovs, Василий Филиппович Маргелов, Василий Маркелов, Василий Филиппович Маркелов, Wassili Filippowitsch Margelow, Wasilij Margiełow
- Категорії:
- Військова людина, Герой Радянського Союзу, Державний діяч, Офіцер, Полководець
- Громадянство:
- білорус
- Кладовище:
- Der Nowodewitschi-Friedhof
Васи́ль Пили́пович Марге́лов (*27 грудня 1908 (9 січня 1909) — за новим стилем) Катеринослав — †4 березня 1990, Москва) — радянський воєначальник, генерал армії, Командувач повітряно-десантних військ Радянського Союзу (1954–1959, 1961–1979), Герой Радянського Союзу, лауреат Державної премії СРСР, Десантник номер один.
Біографія
Народився в м. Катеринославі (нині Дніпропетровськ, Україна).
В 1921 — закінчив церковноприходську школу. Ще підлітком працював вантажником, теслярем, розвозив пошту. В тому ж році пішов учнем в шкіряну майстерню, невдовзі потому став помічником майстра.
У 1923 — працює чорноробом в місцевому «Хлібопродукт». Вступає в комсомол.
З 1924 — по комсомольській путівці їде в Катеринослав на шахту ім. М. І. Калініна чорноробом, потім стає коногоном. За станом здоров'я вимушений змінити рід діяльності.
У 1925 — направлений лісником до ліспромгоспу, в Білорусь.
Початок служби в арміїУ Радянській армії з 1928 року.
У 1931 році закінчив Об'єднану Білоруську військову школу.
У 1933 — призначається на посаду командира взводу в Мінське воєнно-піхотне училище ім. М. І. Калініна. З лютого 1934 — помічник командира роти. З травня 1936 — командир кулеметної роти. З жовтня 1939 — командир батальйону.
Учасник радянсько-фінської війни 1939–1940 років. Під час ведення бойових дій — командир Окремого розвідувального лижного батальйону 596-го стрілецького полку 122-ої дивізії. Під час однієї з операцій Маргелов захоплює в полон офіцерів Генерального штабу Швеції. 21 березня 1940 отримує звання майор.
З жовтня 1940 — командир 15-го окремого дисциплінарного батальйону.
Німецько-радянська війнаЗа три дні до початку Німецько-радянської війни призначається командиром 3-го стрілецького полку 1-ої мотострілецької дивізії.
21 листопада 1941 — призначений командиром 1-го Особливого лижного полку моряків ЧБФ. Після битв на Ладозькому озері якийсь час знаходився в шпиталі.
З 22 січня 1942 — отримав призначення на посаду командира 218-го стрілецького полку 80-ої стрілецької дивізії 54-ої армії Ленінградського фронту. Липень 1942 — прийняв під своє командування 13-й гвардійський стрілецький полк 3-ої гвардійської стрілецької дивізії. 28 червня 1942 — отримав звання підполковник.
8 січня 1943 — призначений начальником штабу 3-ої гвардійської стрілецької дивізії. З 11 квітня 1943 — заступник командира 3-ої гвардійської стрілецької дивізії.
З 11 листопада 1943 — виконує обов'язки командира 3-ої гвардійської стрілецької дивізії, а з 10 січня 1944 — командира 49-ої гвардійської стрілецької дивізії. Якийсь час знаходився в госпіталі.
25 березня 1944 — призначений командиром 49-ої гвардійської стрілецької дивізії. 13 вересня 1944 — отримав звання генерал-майор.
Перші післявоєнні рокиУ період з 29 січня 1946 по лютий 1948 навчався у Військовій Академії Генерального Штабу імені К. Е. Ворошилова. З 19 травня 1948 року після закінчення Військової Академії — командир 76-ої гвардійської Чернігівської Червонопрапорної повітряно-десантної дивізії.
15 квітня 1950 — за успіхи 76-ої гвардійської Чернігівської Червонопрапорної повітряно-десантної дивізії в бойовій підготовці генерал-майор В. П. Маргелов Наказом міністра Збройних сил СРСР призначений командиром 37-го гвардійського повітряно-десантного Свірського Червонопрапорного корпусу на Далекий Схід. У 1950–1954 роках — командир повітряно-десантного корпусу.
З 1954 року по 1959 рік — командувач повітряно-десантних військ Радянського Союзу.
В 1959–1961 роки — заступник командувача повітряно-десантних військ.
З 1961 по січень 1979 року — командувач повітряно-десантних військ.
25 жовтня 1967 — Постановою Ради Міністрів командувачеві ПДВ В. П. Маргелову присвоєне високе військове звання «генерал армії».
4 грудня 1968 — рішенням Ради Військовою ордени Леніна Червонопрапорною ордени Суворова академії імені М. В. Фрунзе Маргелову В. П. присуджений вчений ступінь кандидата військових наук.
З 1979 року — в групі генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР.
Почесні звання
- Герой Радянського Союзу.
- Почесний громадянин Херсону.
- Почесний солдат військової частини ПДВ.
- Лауреат Державної премії СРСР.
Вшанування
У вересні 2011 у Сумах відкрили пам'ятник-бюст легендарному командувачу радянських повітряно-десантних військ, генералу армії, Герою Радянського Союзу Василю Маргелову. Автором архітектурного рішення став сумчанин Едуард Голованов, а скульптором — харків'янин Едуард Гурбанов. На спорудження пам'ятника пішло близько 6 тисяч доларів.
Джерело: wikipedia.org
назва | з | до | зображень | мови | |
---|---|---|---|---|---|
Rjazaņas gvardes augstākā gaisa desanta komandieru skola | 00.00.1918 | lv, ru | |||
Rjazaņas gvardes augstākā gaisa desanta komandieru skola | 00.00.1918 | lv, ru |
Iм'я зв'язок | Тип відносин | Опис | ||
---|---|---|---|---|
1 | Witali Margelow | Син | ||
2 | Анатолий Маргелов | Син | ||
3 | Александр Маргелов | Син | ||
4 | Игорь Сергеев | Коллега |