Віктор Чанов

Віктор Вікторович Чанов (21 липня 1959, Донецьк, нині Україна — 8 лютого 2017, Київ) — радянський і український футболіст, грав на позиції воротаря. Майстер спорту міжнародного класу (1980). Заслужений майстер спорту СРСР (1986).

Віктор Чанов народився 21 липня 1959 року в м. Донецьку (нині Україна) у спортивній родинії. Батько Віктор Гаврилович виступав за донецький «Шахтар», його брат, В'ячеслав Вікторович, за донецький «Шахтар» та московське «Торпедо».

Пан Віктор розпочинав кар'єру гравця у донецькому «Шахтарі», де відіграв три роки (1978-1981), звідки потрапив до юнацької збірної СРСР, з якою виграв першість Європи. Потім перейшов до київського «Динамо», якому Чанов присвятив найкращі роки своєї кар'єри. У 1982-1990 роках в рамці воріт київського «Динамо» провів 202 матчі у рамках чемпіонату СРСР.

Один з найкращих воротарів СРСР 1980-х років. Коли він став воротарем збірної, то перший м'яч пропустив лише у 10-й за рахунком грі.

У 1990 році Чанов зіграв свій останній сезон у київському «Динамо» і переїхав в Ізраїль, щоб грати за ФК «Маккабі» Хайфа. Чанов встановив рекорд клубу чотирма першими «сухими» матчами.

Був тренером (1995, 1996) і головним тренером (1996) клубу ЦСКА-Борисфен (Київ).

Тренером воротарів у київському «Динамо» працював з грудня 2006 року.

20 січня 2017 року на Віктора Чанова було скоєно напад на околиці столиці. Невідомі зупинили його автомобіль та нанесли чисельні тілесні ушкодження, які спричинили черепно-мізкову травму. На наступний день, 21 січня, Чанову була зроблена складна операція, проте вона лише відтермінувала смерть на два з невеликим тижні.

8 лютого 2017 року легендарний голкіпер київського «Динамо» Віктор Чанов помер.

Збірна СРСР

• Всього зіграв 21 матч, пропустив 8 м'ячів.
• Перший матч: 10 березня 1982 року з Грецією 2:0
• Останній матч: 16 травня 1990 року з Ізраїлем 2:3
• Неперевершене досягнення: суперники змогли забити йому перший гол лише через 7,5 років після дебюту в збірній, у 17-му за ліком матчі. До 21 вересня 1989 року Чанов пропустив лише автогол від власного захисника.

Досягнення

• Віце-чемпіон Європи: 1988 року
• Переможець Кубка володарів кубків: 1986 року
• Чемпіон СРСР (3): 1985, 1986, 1990 років.
• Володар Кубка СРСР (5): 1980, 1982, 1985, 1987, 1990 років.
• Чемпіон Ізраїлю: 1991 року.
• Володар Кубка Ізраїлю (2): 1991, 1993 років.
• Чемпіон Європи серед юнаків: 1978 року.
• Чемпіон Європи серед молодіжних команд: 1980 року.
• Володар призу «Воротар року»: 1986 року.
• Член Клубу Євгена Рудакова: 192 матчі на «0».

• Орден «За заслуги» II ст. (13 травня 2016) — за вагомі особисті заслуги у розвитку і популяризації вітчизняного футболу, піднесення міжнародного спортивного престижу України та з нагоди 30-річчя перемоги у фінальному матчі Кубка володарів кубків УЄФА, здобутої під керівництвом головного тренера футбольного клубу «„Динамо“ Київ», Героя України Лобановського Валерія Васильовича