ua

Віктор Лавренчук

Добавить новую картинку!
Дата народження:
07.10.1986
Дата смерті:
08.12.2014
Додаткові імена:
Лавренчук Віктор Іванович, Лавренчук Виктор Иванович
Категорії:
1 загиблий російсько-українська війни 2014-24, Військова людина
Кладовище:
Встановіть кладовищі

Лавренчук Віктор Іванович 7 жовтня 1986, Рудівка Чернігівська область. Старший солдат, старший навідник мінометної батареї механізованого батальйону 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське). Здобув вищу освіту, з 2004 по 2006 рік проходив службу у Військово-морських силах ЗСУ. Був ідейним націоналістом, у 2013 році вступив до ВО «Свобода», член Прилуцької міської організації. Був активними учасником Революції Гідності з перших її днів. Призваний у першу хвилю мобілізації, з червня перебував у зоні АТО, обороняв Луганський аеропорт, брав участь у бойових діях під Луганськом, був поранений. Коли мінометну батарею відправили у Піски, Віктор перервав відпустку та поїхав на передову до побратимів. В серпні Віктор розповів в інтерв'ю про себе та про бойовий шлях своєї батареї. Залишилась дружина та 5-річний син.

Під час обстрілу у селищі Піски під Донецьком 152-міліметровий артилерійський снаряд влучив у бліндаж, загинули троє військових. 11 грудня Віктора проводили земляки та бойові побратими, попрощатися з ним прийшли лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок та інші свободівці. Поховали на сільському цвинтарі Рудівки.

***

Віктор Іванович Лавренчук (*7 жовтня 1986, Рудівка - †8 грудня 2014, передмістя Донецька) - матрос Збройних сил України. Доброволець 1-ої танкової бригади «Гончарівське». Cтарший навідник мінометної батареї першої окремої танкової бригади. Герой АТО.

Біографія

Народився в родині Івана та Катерини Лавренчуків, один із чотирьох дітей.

Здобув вищу освіту.

2004-2006 - служив у Військово-морських силах України. Ідейний націоналіст, член ВО «Свободи» (з 2013). Брав активну участь у Революції гідності.

З початком агресії РФ в Україну - доброволець Збройних сил України, матрос мінометного розрахунку 1-ої танкової бригади «Гончарівське».

Брав участь у патрулюванні українсько-російського кордону у березні 2014, згодом - активний учасник боїв за Луганський аеропорт, де дістав поранення. Після відновлення повернувся на фронт. Воював у Сабівці та Щасті на Луганщині, з початку грудня 2014 - у селищі Піски, де загинув від прямого влучення снаряду в бліндаж під час прикриття українського гарнізону в аеропорту міста Донецьк.

Похований у Рудівці в присутності семи народних депутатів України 7-го скликання.

Сімейний стан

Одружений, виховував сина (2009 року народження).

Джерело: wikipedia.org

немає місць

    loading...

        Не вказано події

        Ключові слова