Вільгельм Канаріс

Вільге́льм Франц Кана́ріс (нім. Wilhelm Franz Canaris) (1 січня 1887 — 9 квітня 1945)  — німецький військовий та державний діяч, адмірал (1940), начальник абверу (служби військової розвідки і контррозвідки) Третього Рейху (1935–1944).

Біографія

Народився в місті Аплербек. Батько Вільгельма був плавником та керівником одного з рурських чавуноливарних заводів. З часом сім'я Канаріса переїхала в Дуйсбург. В 1904 році помер батько Канаріса. До того часу Вільгельм визначився з вибром професії.Він вирішив стати офіцером військово-морського флоту. в 1905 році 18-річний випускник гімназії легко поступив до кадетської школи імперського флоту.Пізніше однокашник Віллі згадав,що в спілкуванні з ними він завжди був холодний як лід. А ще - дуже скритний,але при цьому вмів розговорити співрозмовника. В 1907 році юний гардемарин отримав призначення на крейсер "Бремен", діючий у берегів Південної Америки.Через рік його справили в офіцери та призначили адьютантом командира. В цей час молодий офіцер був удостоєний болівійським орденом. В 1911-му Канаріса перевели на крейсер "Дрезден",котрий зрейдував біля Балкан, де в той час спалахнула війна між сербами,турками та греками.В тих водах Вільгельма справили в обер-лейтенанти,а незабаром його крейсер знову відплив до берегів Південної Америки. З початку Першої світової війни крейсер "Дрезден" повернувся до берегів Німеччині. Та в в складі ескадри адмірала Шпее узяв участь в битві при Коронеле, де німці втопили англійську ескадру.