Владислав Ачалов

Ача́лов Владисла́в Олексі́йович (*13 листопада 1945, село Атамаш Арського району Татарської АРСР — † 23 червня 2011, Москва) — радянський воєначальник, заступник міністра оборони СРСР, чотирнадцятий Командувач ПДВ СРСР (січень 1989 — грудень 1990), генерал-полковник (1989), з 1991 — в запасі.

Закінчив Казанське танкове Червонопрапорне училище ім. Верховної Ради Татарської АРСР (1966), Військову академію бронетанкових військ (1973), Військову академію Генерального штабу Збройниз Сил СРСР ім. К. Є. Ворошилова (1984).

Службу у військах почав командиром танкового взводу, потім був командиром танкової роти. З 1973 року (після закінчення Військової академії бронетанкових військ) — в Повітряно-десантних військах: заступник командира полку, в 1974 році — командир парашутно-десантного полку, з 1977 року — заступник командира повітряно-десантної дивізії, з 1978 року — командир повітряно-десантної дивізії.

З 1984 року (після закінчення Військової академії Генерального штабу) заступник командувача танковою армією, командувач танковою армією, начальник штабу, перший заступник командувача військами Ленінградського військового округу. З січня 1989 року по грудень 1990 року — Командувач Повітряно-Десантних Військ. У січні 1990 року був координатором військової операції в Баку.

З грудня 1990 року по вересень 1991 року — заступник міністра оборони СРСР.

У серпні 1991 — член ДКНС.

У вересні — листопаді 1991 знаходився у розпорядженні міністра оборони СРСР, потім звільнений в запас.

З серпня 1992 — керівник аналітичного центру при голові Верховної Ради РФ.

В дні жовтневих подій 1993 виступив на стороні Верховної Ради РФ.

«В. о. президента» О. В. Руцькой призначив його міністром оборони РФ; це рішення затвердила Верховна Рада Росії. На його наказ Збройним Силам РФ йти на захист Верховної Ради не відгукнувся практично ніхто з солдатів, офіцерів і генералів.

4 жовтня 1993 арештований, в лютому 1994 — звільнений по амністії.

З серпня 1995 — співголова Всеросійських офіцерських зборів. У 1999 балотувався в Державну Думу РФ від Руху на підтримку армії. Входив в оргкомітет руху «Рух за підтримку армії» (до 2000). Займався військово-патріотичною роботою. З 2003 — голова Всеросійського Союзу суспільних об'єднань ветеранів десантних військ «Союз десантників Росії».