ua

Влади́слав Тарно́вський

Добавить новую картинку!
Дата народження:
04.06.1836
Дата смерті:
19.04.1878
Додаткові імена:
Władysław Tarnowski, Владислав Тарновский
Категорії:
Віршописець, Граф, Композитор, Перекладач, Письменник, Піаніст, учасник визвольної боротьби
Громадянство:
 поляк
Кладовище:
Встановіть кладовищі

Влади́слав Тарно́вський, граф гербу Леліва (пол. Władysław Tarnowski, *4 червня 1836[1], Вороблевичі, нині Дрогобицького району — †19 квітня 1878, акваторія біля Сан-Франциско — польський піаніст, композитор, поет, драматург і перекладач. Двоюрідний брат Станіслава Тарновського.

Владислав народився в сім'ї Валер'яна Спицимира і Ернестини Тарновських. Мав брата Станіслава і сестру Марію. Виховувався під наглядом гувернера, 1840 року залишився без матері. Був дуже здібний до музики. Місцевий органіст навчив хлопчика читати ноти, і той удома вправлявся за фортепіано. За родинними переказами, Владислава ще маленьким показали Шопенові. Документально це не підтверджено. У свої чотирнадцять років Владислав Тарновський уже складав музику й писав вірші. Потяг до мистецтва посилився від того, що Тарновські приятелювали з родиною Ґроттґерів і ті бували у Вороблевичах. Владислав подружився з Артуром Ґроттґером. З 1845 чи 1846 року навчався у Львівському єзуїтському конвікті (школі-інтернаті) при костелі святого Миколая, а тоді — в Краківській гімназії. Вступив на правничий і філософський факультети Ягеллонського університету, який закінчив у 1857 році, згодом, всупереч батьковій волі, студіював у Паризькій консерваторії, в Данієля Обера. Там приятелював з музикантом і музикознавцем Альбертом Совінським і з істориком та етнографом Францишеком Духінським. 1861 року батько помер, і в день похорону згорів фільварок у Вороблевичах. Владислав, як найстарший син, перейняв господарювання маєтком і помалу відновлював втрачене. Збирав твори мистецтва й відкрив музей у своїй садибі. Збудував у селі школу, винайняв учителя й купував для учнів книжки та зошити. За свідченнями вороблевицьких старожилів, його небіж, син брата Станіслава, своїм коштом відбудував у селі церкву, споруджену його предками у XVIII столітті й зруйновану під час Першої світової війни, а після встановлення радянської влади був засланий до Сибіру в 1939 або 1940 році. Владислав Тарновський на певний час перервав навчання, щоб узяти участь у Польському повстанні 1863 року. Працював у львівській організації, що допомагала повстанцям, був секретним зв'язковим між Галичиною та Національним урядом у Варшаві. Також воював у складі зуавів-смертників. Там же й склав військову пісню «Jak to na wojence ładnie, kiedy ułan z konia spadnie», донині популярну, хоча й перероблену.

Після того, як придушено повстання, Владислав Тарновський вступив до Лейпцизької консерваторії, де навчався в Ігнаца Мошелеса (фортепіано) і Ернста Фрідріха Едуарда Ріхтера (композиція). У 1863–1865 роках анонімно опублікував у Лейпцигу три випуски поетичних творів під загальною назвою «Вірші студента» (пол. Poezye Studenta). З 1867 по 1870 рік він вдосконалював свою майстерність у Римі під керівництвом Ференца Ліста. Той цінував свого учня, порівнював його з Антоном Рубінштейном i Гансом фон Бюловом і сам виконував твори Тарновського.

Тарновський концертував у Вроцлаві (1860 i 1875, виконував також свої твори), Відні й Римі, Венеції та Флоренції (1872), Парижі (1873) й Львові (1875), гастролював у Греції, Сирії та Єгипті. Певний час жив в Індії та Японії, зацікавившись східними культурами. Водночас публікував у польській пресі вірші під псевдонімом «Ернест Булава» (пол. Ernest Buława). Окремими виданнями вийшли у світ, зокрема, його надруковані у Львові містерія за біблійними мотивами «Ісаак» (1871) та дві драми — «Карлінські» (Karlińscy, 1874), «Йоанна Ґрей» (Joanna Grey, 1874).

Вільно володіючи англійською, німецькою, французькою й італійською мовами, він переклав польською низку творів Вільяма Шекспіра, Персі Біші Шеллі, Вашинґтона Ірвінґа, Генріха Гейне, Максиміліана Берна, П'єра Корнеля. У доробку є також драматична містерія «Майя» Анджело де Ґубернатіса, з яким Тарновського зблизило захоплення Сходом, і фахова книжка Франца Бренделя «Нарис історії музики».

Тарновський був також меценат (підтримував, зокрема, Анджея Грабовського).

Серед композицій Тарновського — опера «Ахмед, або Пілігрим кохання» (пол. Achmed, czyli Pielgrzym miłości, 1875, на власне лібрето за мотивами «Альгамбри» Вашинґтона Ірвінґа), струнний квартет ре мажор, Фантазія для скрипки і фортепіано, фортепіанні та вокальні твори.

Владислав Тарновський помер від інфаркту, подорожуючи з Японії до США на кораблі «Пацифік» (Pacific). Смерть настала вже на підході до Сан-Франциско. Похований у Вороблевичах.

Музичні композиції

Камерні

  • Струнний квартет ре-мажор (1874?)
  • Fantasia quasi una sonata (для скрипки і фортепіано)
  • Souvenir d'un ange (для скрипки і фортепіано) (Відень, близько 1876, видавництво Кратохвіла/Kratochwill)

Фортепіанні

  • 3 Mazurkas (Відень, близько 1870, видавництво A. Безендорфера/A. Bösendorfer)
  • 2 п'єси:
    • Chant sans paroles
    • Valse-poeme (обидві — Лейпциг, близько 1870, видавництво Х. Е. Канта/Ch. Е. Kahnt)
  • Impromptu «L'adieu de l'artiste» (Відень, близько 1870, видавництво Й. Ґутманна/J. Gutmann)
  • Souvenir de la Canée (концертна фантазія для фортепіано)
  • Sonata à son ami Zawadzki (Відень, близько 1875, видавництво Кратохвіла)
  • Grande polonaise quasi rapsodie symphonique (Відень, близько 1875, видавництво Й. Ґутманна)
  • Extases au Bosphor, fantasie rapsodie sur les melodies orientales op. 10 (Лейпциг, близько 1875, видавництво Р. Форберґа/ R. Forberg)
  • Полонез для Теофіля Ленартовича (1872)
  • Траурний марш із симфонічного твору, присвячений пам'яті Августа Бєловського (1876)
  • Oбробка етюда оп. 25, № 7  Фридерика Шопена для віолончелі i фортепіано (Лейпциг, 1874, видавництво B&H)

Ноктюрни і романси

  • Nocturne dédié à sa soeur Marie (Відень, видання не датоване)
  • Nuit sombre
  • Nuit claire

Пісні

Соло:

  • Marsz ułański — інакше Pieśń żołnierza і Marsz żołnierzy Langiewicza, який починається словами: «A kto chce rozkoszy użyć»; сьогодні більш відомий зі слів «Jak to na wojence ładnie» (перші публікації: Kieszonkowy słowniczek polski z melodiami, Познань, 1889, видавництво Й. Лайтґебера/J. Leitgeber i Piosenka wojenna, Львів, 1908, видавництво Б. Полонецького/B. Połoniecki, відповідно)

З фортепіанним акомпанементом:

  • Cypryssen 5 characterische Gesänge (Відень 1870, видавництво A. Безендорфера)
  • Neig, o Schöne Knospe (Відень, близько 1870, видавництво Й. Ґутманна)
  • Kennst du die Rosen (Відень, близько 1870, видавництво Й. Ґутманна)
  • Du buch mit Siegen Siegeln (Відень, близько 1870, видавництво Кратохвіла)
  • Ob. Du Nun ruhst… (Відень, близько 1870, видавництво Кратохвіла)
  • Still klingt das Glöcklein durch Felder (Відень, близько 1875, видавництво Й. Ґутманна)
  • Klänge Und Schmerzen (Лейпциг, близько 1870, видавництво Х. Е. Канта)
  • Nächtliche Regung (Лейпциг, близько 1870, видавництво Х. Е. Канта)
  • Strofa dello Strozzi e la risposttadi Michalangelo (видавництво Царіша/Carisch)
  • Jach sank verweint in sanften Schlummer (видавництво A. Безендорфера)

Сценічні твори

  • Achmed oder Pilger Liebe (на власне лібрето. Опубліковано партію фортепіано, Лейпциг, близько 1875, видавництво Р. Форберґа)
  • Karlińscy (музика до власного драматичного твору, Львів, 1874, видавництво Ґубриновича і Шмідта)
  • Joanna Grey (музика до власного драматичного твору, Відень, 1875, видавництво Кратохвіла)
  • Il talismano — Ballet m. Pètipa (Р. Дріґо/R. Drigo), Петербург, 1889 (згаданий як автор лібрето)

Літературні твори

Поетичні збірки

  • Poezye studenta (томи 1-4, з 1863-65 років):
  • Poezye Studenta — том 1. (Лейпциг, 1863, видавництво Ф. А. Брокгауса/F.A. Brockhaus)
  • Poezye Studenta — том 3. (Лейпциг, 1865, видавництво Ф. А. Брокгауса)
  • Poezye Studenta — том 4. (Лейпциг, 1865, видавництво Ф. А. Брокгауса)
  • Krople czary (Лейпциг 1865, видавництво Павла Роде/Paweł Rhode)
  • Sonety tatrzańskie (1865)
  • Szkice helweckie i Talia (Лейпциг, 1868, видавництво Павла Роде)
  • Piołuny (Дрезден, 1869, друкарня Ю. І. Крашевського)
  • Nowe Poezye (1872, видавництво Зайферта і Чайковського/Seyfert i Czajkowski)
  • Kochankowie ojczyzny (поема, 1872)
  • Obrazy z kraju (1877)

Вірші

  • Na śmierć Żołnierza Polskiego Marcina T. (орієнтовно 1862, книжкове видання 1865)
  • Do Władysława Zwierkowskiego i Filipa Kahanego (після 1863)
  • Bądźmy gotowi (1865)
  • Na śmierć Juliusza T. (1865)
  • Do S… T… (опубліковано 1865)
  • Krzyk sarmatki (1867)
  • Modlitwa niemego
  • Na dymissyę Belkredego (1867)
  • Prywata a doktrynerka (1868)
  • Kolibry (1868)
  • Pamięci Sierakowskiego (1868)
  • Pamięci Jurgensa (1868)
  • Pamięci Mieczysława Romanowskiego (1868 або раніше)
  • Pamięci Traugutta (1868 або раніше)
  • Modlitwa niemego (1868)
  • Kwestya szkółek (1868)
  • Z płomieni (1869)
  • Tryumfator (програма до симфонії) (1869)
  • Pamięci J. K. Turskiego (1870)
  • Praxytel i Fryne (1871)
  • Neapol (1875)
  • Pomnik Bielowskiego (1876))
  • Naśladowanie z arabskiego (1876)
  • Tęcze wspomnień (1876)
  • Odwiedziny u Kanarisa (1876)
  • Wspomnienie Skinderowi Paszy (1876)
  • Nad brzegami Barada (1877)
  • Tęsknota ducha (1878)

Пісні

  • Podzwonne (1857)
  • Jak to na wojence ładnie
  • Na bagnety (1863)
  • Pieśń druga z Lutni (1863)
  • Piołunowy hymn (1865)
  • Oda na cześć Żuawów nieśmiertelnych (1865)
  • Hymn wiosenny (1866)
  • Córeczka grabarza (1869)
  • Madonno moja (1875)

Драми

  • Izaak. (Львів, 1871)
  • В серії Ernesta Buławy Utwory Dramatyczne:
    • Toм I — Karlinscy. Львів, видавництво Ґубриновича і Шмідта, 1874
    • Toм II — Joanna Grey. Львів, видавництво Ґубриновича і Шмідта, 1874 (з цим драматичним твором пов'язана увертюра Владислава Тарновського, але її долучили пізніше)
    • Toм III — Ostatnie sądy kapturowe i Finita la comedia (згадані в томі II; опубліковані, ймовірно, також у видавництві Ґубриновича і Шмідта),
  • Achmed, pielgrzym miłości (лібрето німецькою мовою Achmed oder die Pilger der Liebe)

Проза

  • Talia (1868)
  • Przechadzki po Europie (1871)

Переклади

  • Джеймс Макферсон. Pieśni Osjana, а також за їх мотивами: Z dziejów «Ossjana» w Polsce (англ.) (посмертне видання), видавництво Міхала Арцта/M. Arct, Варшава, 1927
  • Вільям Шекспір. Hamlet (англ.) (останні видання: Hamlet, królewicz duński — під редакцією Ґжеґожа Сінка/Grzegorz Sinko), Zakład Narodowy im Ossolińskich, Warszawa, 1953; Hamlet — під редакцією С. Гельштинського/St. Helsztyński), Zakład Narodowy im Ossolińskich, Wrocław, Kraków, 1971)
  • Франц Брендель. Zarys historii muzyki/Grundzüge der Geschichte der Musik (5 томів, Лейпциг, 1866)
  • Франц Брендель. Liszt jako symfonik, skreślił dr. Brendel, z dodaniem artykułu krytyczno-muzykalnego Ludwika Leona Gozlana spolszczył W. T. (нім.) (Львів, 1870)
  • Л. Фоґлар. Męczennicy fantazji. Оповідання, в часописі Świt, 1872, № 6-14
  • Cyd, за іспанським романсеро, з перекладу Гердера. Cyd pod Ferdynandem Wielkim, частина 1, Świt, 1872, № 17-26.
  • Анджело де Ґубернатіс. Maja, mysteryum dramatyczne, z szeregu dramatów indyjskich wyjęte (італ.) Ruch Literacki, 2, 1875; а також Львів, 1876, видавництво Ґубриновича і Шмідта),
  • Гектор Берліоз. Nowela przeszłości. 1555. Pierwsza opera (фр.). Ruch Literacki, 2, 1876 (перший твір із циклу Les Soirées de l'orchestre, том із першої половини 1876 року, с. 81-84)
  • Гектор Берліоз. Grand traité d'instrumentation et d'orchestration modernes під перекладною назвою — O instrumentacji
  • Ежен Єменіс. Bohaterowie Grecji (фр.) Ruch Literacki, в томі з другої половини 1876 року, с. 57-58, 72-73, 90-91, 105–108, 119–120, 135–136, 153–154, 169–170, 184–185, 200–201, 216–217, 233, 246–247, 264–266, 280–281, 295–296)
  • Генріх Гейне. Sobowtór, (нім.) (1866)
  • Джордж Гордон Байрон. Piosnka portugalska (англ.) (1869)
  • Персі Біші Шеллі. Hymn do nocy, (англ.) (1869)
  • Максиміліан Берн. Pięć tekstów do muzyki (нім.):

I. Dwie dusze (1872),

II. Trzech muzykantów (1872),

III. Kwiat tajemniczy (1872),

IV. Młodzian Jeziora(1869, вид. 1872),

V. Zwiędły liść (1872),

Владислав Тарновський видавав документи з вороблевицького архіву:

  • Archiwum Wróblewieckie — Зшиток I (першодрук: Познань, 1869, видав автор для комісійної книгарні Яна Константи Жупанського/Jan Konstanty Żupański, друкарня Ю. І. Крашевського в Дрездені):
    • Urszula z Ustrzyckich Tarnowska. Wspomnienia damy polskiéj z XVIII. wieku
    • Kazimierz Ustrzycki. Hymn na stuletnią obronę Wiednia
    • Jan Henryk Dąbrowski. Proklamacya Generała Dąbrowskiego
    • Stanisław Górski. Tomicyanów ustęp, r. 1536–1537
  • Archiwum Wróblewieckie — Зшиток II (Львів, 1876, друкарня К. Піллера/K. Piller):
  • Pamiętnik damy polskiej Urszuli z Ustrzyckich Tarnowskiej
  • Archiwum Wróblewieckie — Зшиток III (Львів, 1878, видавництво Кароля Вільда/Karol Wild):
    • Historję Królów Elekcyjnych Ignacego Potockiego
    • Manifest Generalności Barskiej
    • Listy: Ignacego Potockiego, Katarzyny z Potockich Kossakowskiej, Juliana Ursyna Niemcewicza
    • Urszula z Ustrzyckich Tarnowska. Król Hieronim w Warszawie w 1812 roku. «Ruch Literacki». 30, с. 54-55, 22 липня 1876 (неопубліковане доповнення до «Вороблевицького архіву»)

Вірші й тексти музичних творів Владислава Тарновського, його статті, рецензії на літературні та музичні твори публікувалися в різних виданнях, як-от Ruch literacki, Tygodnik ilustrowany, Gazeta Narodowa, Dziennik Literacki, Dziennik Poznański, Gazeta Polska (Чикаго), Mrówka, Świt, Tydzień Polityczny, Naukowy, Literacki i Artystyczny (виходив у Дрездені під редакцією Ю. І. Крашевського) і Kłosy.

 

Джерело: wikipedia.org

немає місць

    loading...

        Не вказано події

        Ключові слова