Жак Брель

Жак Брель (фр. Jacques Brel) (8 квітня 1929 - 9 жовтня, 1978 року) — бельгійський франкомовний співак, поет, режисер, актор та автор-виконавець.

Народився 8 квітня 1929 в місті Схарбеке ( Брюссельський столичний регіон , Бельгія ) , коли його батькові вже було під п'ятдесят . Дитинство Бреля було спокійним і розміреним : церква , школа , сімейні обіди. Уроки його мало цікавили , він навіть не склав випускні іспити і залишився без атестата про середню освіту. Батько визначив його на картонну фабрику , співвласником якої був. Цілими днями Брель приймав замовлення на коробки для печива і шоколаду. Він помер би від туги , якби не участь у групі « Франш Корді ». Вони влаштовували самодіяльні концерти в лікарнях і будинках пристарілих . Завдяки групі Брель познайомився з Терезою Мішіельсен , попросту Міш . Вони одружуються , у шлюбі народжуються три дочки - Шанталь (1951 р.н.) , Франс (1953 р.н.) і Ізабель (1958 р.н.). Шлях до успіху був нелегкий. Починаючи з 1952 року Жак складає пісні , які він виконує у сімейному колі або на вечірках в брюссельських кабаре. У 1953 році виходить перша платівка - її чекав провал. Проте Жак не здавався. Днем Брель обходив студії грамзапису , а ночами співав , перебираючись з одного шинку в інший. Йому платили гроші і доводилося крутитися , щоб вижити. Годинами вправлявся , щоб позбутися від провінційного акценту і розкотистого « Р». Преса його все ж помітила. Газета « Франс- Суар » писала: « Пан Брель , здається , бельгієць ? Ми хочемо йому нагадати , що з Парижа до Брюсселя є багато поїздів » . Продюсер Жак Канетті , що відкрив не одну зірку французької естради , влаштував Брель ангажемент : тепер він їздив по провінції в компанії молодих артистів. У лютого 1954 року Брель записує платівку з 8 пісень на студії « Філліпс » , але ні комерційного , ні творчого успіху вона не приносить. У тому ж році Канетті відправляє співака в турне: Брель виступає в різних містах Бельгії та Франції , в Амстердамі , Лозанні , Північній Африці. Саме завдяки гастролям він нарешті стає популярним. У 1956 році Брель починає співпрацювати з піаністом - акомпаніатором і оркестровщиком Франсуа Робером , в 1957 році у нього з'являється другий акомпаніатор Жерар Жуаннест - для концертних виступів. Тоді ж його черговий альбом отримує Гран -прі Академії Шарля Кро . З 1958 року Брель активно виступає в престижних залах «Олімпія » і « Бобине » , « Альгамбра ». У середині 1960 - х років Брель дуже знаменитий. У Франції його називають Великим Жаком , в Бельгії взагалі вважають національним героєм. Він дає по 300 концертів на рік (більше, ніж будь-який французький шансоньє ) і збирає аншлаги в Європі , Північній Африці , Ізраїлі , Канаді , Америці , СРСР. На піку успіху в 1966 році Брель вирішує залишити спів і сцену. 16 травня 1967 в Рубе відбувся його останній концерт. З'являється нове захоплення - кіно. Знімається у Молінаро , Карне , Лелюша та інших майстрів. Пробує себе в режисурі - дебютна стрічка « Франц » (1971) , «Дикий Захід» , 1973). Режисерські проекти приносять збитки , зрештою Брель розчаровується в кіно , а за одне і шоу -бізнесі. Брель разом з Медлі Бемі , з якою познайомився в 1971 році на зйомках картини Лелюша « Пригода є пригода » , влаштувався на острівці Хіва - Оа Маркізькі архіпелагу в Тихому океані. Жак привозив на своєму літачку для місцевих жителів , які його обожнювали , пошту , провізію та медикаменти.

Жак Брель помер від раку легенів у лікарні паризького передмістя Бобіньї 9 жовтня 1978 . Поховали його через три дні на острові Хіва - Оа поруч з Полем Гогеном . Йому було всього 49 років. За кілька місяців до смерті , повернувшись з добровільного відлюдництва , він встиг записати свій останній великий альбом.

Дискографія

• 1953 : Перший сингл, записаний в Брюсселі : La foire / Il y a
• 1954 : Дебютний альбом : Jacques Brel et ses chansons
• 1957 : Quand on n'a que l'amour, Heureux, Pardons, …
• 1958 : Je ne sais pas, Au printemps, …
• 1958 : Диск для журналу Marie-Claire включає в себе L'introduction à la Nativité та L'évangile selon Saint-Luc
• 1959 : La valse à mille temps, Ne me quitte pas, Je t'aime, Isabelle, La mort, …
• 1961 : Marieke, Le moribond, …
• 1963 : Les Bigotes, Les Vieux, La Fanette, …
• 1964 : Jef, Les bonbons, Mathilde, Amsterdam…
• 1965 : Ces gens-là, Fernand, …
• 1967 : 67 comprenant Mon enfance, À jeun, …
• 1968 : Vesoul, L'éclusier, …
• 1970 : L'Homme de la Mancha
• 1972 : Нові записи старих пісень
• 1977 : Les Marquises

Концертні альбоми

• 1962 : Olympia 1961
• 1964 : Olympia 1964