Зіновій Кацнельсон (Борухович)

Кацнельсон Зіновій Борисович (Борухович) (24 листопада 1892, Бобруйськ — 10 березня 1938) — високопоставлений співробітник радянських спецслужб ЧК-ОГПУ-НКВД. Комісар державної безпеки 2-го рангу (26.11.1935).

Зміст

• 1Освіта, армія
• 2В органах ВЧК—ОГПУ—НКВД
• 3Примітки
• 4Посилання

Освіта, армія

• 08.1901-07.10 — гімназія, Москва ;
• 08.10-08.15 — 4 курси юридич. ф-ту Московського ун-ту;
• 08.15-10.16 — 1 рік в спецкласах Лазаревського ін-ту східних мов;
• 11.16-03.17 — рядовий 251 запасного Піх. полку, Москва;
• 03.17-05.17 — рядовий 1 навчального батальйону, Нижній Новгород;
• 06.17-10.17 — школа прапорщиків, Москва;
• 10.17-06.18 — комісар для доручень штабу МВО і Московського окр. військкомату.

В органах ВЧК—ОГПУ—НКВД

У 1918–1919 роках працював слідчим Військового контролю, старшим слідчим Особливого відділу ВЧК. У 1919 році тимчасово очолював Особливий відділ 3-ї армії. У листопаді 1919 — січні 1920 — заступник голови Особливого ​​Відділу Південно-Західного фронту, в лютому-листопаді 1920 року — особливого відділу 12-ї армії.

У 1920–1921 — заст начальника Адміністративно-організаційного управління ВЧК. У 1921–1922 рр. — Повноважний представник ВЧК в Північному краї, голова Архангельської губернської ЧК і начальник Особливого відділу охорони північного кордону. У вересні 1922 — квітні 1925 — начальник Економічного управління ГПУ/ ОГПУ. Одночасно працював начальником адміністративно-фінансового управління ВРНГ СРСР (1923–1925). У квітні-грудні 1925 — повноважний представник ОГПУ в Закавказзі.

У 1925–1926 рр. — Служив головним інспектором військ ОГПУ і начальником відділу прикордонної охорони, в 1926–1929 рр. — Начальник Головного управління прикордонної охорони і військ ОГПУ і начальник Вищої прикордонної школи ОГПУ. У 1929 р — Заст. повноважного представника ОГПУ Північно-Кавказького краю. Один з організаторів колективізації на Північному Кавказі.

У лютому — грудні 1930 член правління Держбанку СРСР. У грудні 1930 — березні 1933 — заст. повноважного представника ОГПУ Московської області, в 1933 р переведений на посаду начальника Харківського обласного відділу ДПУ.

«Етнографічний матеріал буде змінений. Напевно, необхідно зліквідувати українську проблему протягом кількох місяців, з жертвою від 10 до 15 мільйонів осіб», — цитує Кацнельсона тодішній італійський консул.

З січня 1934 — Заст. голови ГПУ УРСР, з липня 1934 — Заступник наркома внутрішніх справ УРСР.

З квітня 1937 року — заст. начальника ГУЛАГу, одночасно — начальник Дмитлага і заст. начальника будівництва каналу Москва-Волга.

У ході «чистки» НКВД від старих кадрів знятий з усіх посад і заарештований (17 липня 1937). 10 березня 1938 розстріляний.

Після смерті Сталіна реабілітований (9 липня 1957).

Служба безпеки України внесла З. Б. Кацнельсона в список організаторів Голодомору.