Фракція Червоної Армії (RAF)

Фракція Червоної Армії (RAF)
Фракція Червоної Армії (RAF, нім. Rote Armee Fraktion) – західнонімецька ліворадикальна терористична організація, що діяла в ФРН та Західному Берліні з 1968 по 1998 рік. Заснування та ідеологія
RAF заснована у 1968 році Андреасом Баадером, Гудрун Енсслін, Горстом Малером, Ульрікою Майнгоф, Ірмгард Мьоллер та іншими (надайте додаткову інформацію про членів RAF та їхню діяльність). Назва відсилає до революційних армій СРСР, Китаю та Куби, а структура базувалася на південноамериканських партизанських групах, таких як уругвайські Тупамарос. RAF вважала себе міськими партизанами, які борються проти державного апарату та буржуазії, що, на їхню думку, виникли внаслідок поразки у Другій світовій війні та окупації. Злочини
RAF відповідальна за:

• 34 вбивства;
• Пограбування банків;
• Вибухи на військових та цивільних об’єктах;
• Замахи на високопосадовців.

Історія
Історія RAF охоплює чотири покоління. Організація офіційно оголосила про саморозпуск 20 квітня 1998 року. Причини виникнення
У 1960-х роках у ФРН виросло повоєнне покоління, яке ставило під сумнів дії батьків під час війни та легітимність ФРН. Почуття національної провини, підтримуване Ізраїлем, США, СРСР та Західною Європою, створило ґрунт для ідей мультикультуралізму та соціальної справедливості. Молодь питала: як довго нести цю провину? Війна у В’єтнамі посилила антиамериканські настрої. Протести в університетських містах та радикальні дії придушувалися, а невирішені проблеми сприяли появі радикальних рухів. Кількість членів
Ядро RAF складалося з 60–80 активних членів, підтримку надавали близько 300 осіб. Реакція держави
У відповідь на злочини RAF, зокрема німецьку осінь (1977), у 1977–1979 роках були прийняті антитерористичні закони, які обмежували права громадян, але вважалися законними. Дії RAF призвели до загибелі 34 осіб, багатьох поранено, 20 членів RAF загинули. Хронологія

1. 2 червня 1967: Поліцейський застрелив студента Бенно Онезорга в Берліні.
2. 2 квітня 1968: Баадер, Енсслін та інші підпалили два універмаги у Франкфурті.
3. 14 травня 1970: Майнгоф організувала втечу Баадера, офіційний початок RAF.
4. 1972: Вибухи на американських об’єктах, арешт лідерів.
5. 7 квітня 1977: Вбивство генпрокурора Зігфріда Бубака.
6. 5 вересня 1977: Викрадення Ганса-Мартіна Шляєра, пізніше вбито.
7. 20 квітня 1998: RAF оголосила про саморозпуск.

Кінець
Ідеологія RAF ґрунтувалася на неомарксизмі, марксизмі-ленінізмі та маоїзмі, критикуючи ФРН як продовження нацизму та колонію США.