ua

Андрій Харитонов

Добавить новую картинку!
Дата народження:
25.07.1959
Дата смерті:
23.06.2019
По батькові:
Ігорович
Додаткові імена:
Andrey Kharitonov, Andrey Igorevich Kharitonov, Andrejs Haritonovs, Андрей Харитонов, Андрей Игоревич Харитонов , Андрей Харитонов
Категорії:
Aктор, Режисер, Сценарист, кінорежисер
Громадянство:
 російська
Кладовище:
Встановіть кладовищі

Андрій Ігорович Харитонов (* 25 липня 1959, Київ, Українська РСР—23 червня 2019, Москва, Росія) — популярний радянський і російський актор театру та кіно, режисер, сценарист. Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1982).

З життєпису

Народився в родині вчительки. Закінчив акторський факультет Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1980). З 1980 р. стає актором Київської кіностудії ім. О. П. Довженка, в 1983 р. переїздить до Москви.

У 1984–1990 роки — актор Державного академічного Малого театру. Грав в антрепризних спектаклях.

Дебютував на екрані в головній ролі у 1980 році в українському телефільмі «Овід» (Приз ЦК ЛКСМУ на ВКФ «Молодість-1980» в Києві. «Золота німфа» на Міжнародному фестивалі в Монте-Карло, 1981. Державна премія УРСР імені Т. Г. Шевченка, 1982.).

У кіно зіграв більше сорока ролей, у тому числі в українських кінокартинах:

  • «Овід» (1980, Артур Бертон/Феліче Ріварес)
  • «Ярослав Мудрий» (1981, Ясноок)
  • «Таємниці святого Юра» (1982, Роман)
  • «Карастоянови» (1983, епіз.)
  • «І в звуках пам'ять відгукнеться…» (1986, Старицький)
  • «Мама рідна, любима» (1986, Іван)

На інших кіностудіях знімався у стрічках:

  • «На гранатових островах» (1981, Ігор)
  • «Лицар білої королеви» (1982, СРСР—Болгарія, Качальський)
  • «Ассоль» (1982, Грей)
  • «Старовинний детектив» (1982, Мелтеш)
  • «Зоря і смерть Хоакіна Мур'єти» (1982, Хоакін)
  • «Таємниця „Чорних дроздів“» (1983, Ланс Фортескью)
  • «Ваніна Ваніні» (1983, Місіріллі)
  • «Людина-невидимка» (1984, Гриффін)
  • «Життя Клима Самгіна» (1987, Ігор Туробоєв)
  • «Романови. Вінценосна сім'я» (2000, П'єр Жільяр)
  • «Острів непотрібних людей» (2011, Волжанскій, батько Паші) та ін.

Як режисер, у 1991 році зняв художній фільм «Жага пристрасті» за мотивами розповідей В. Я. Брюсова (Спеціальний приз у конкурсі «Кіно для обраних?» на КФ «Кінотавр» (1991). Приз журі в номінації «Дебют» на КФ «Література і кіно» (1995). Сценарій до фільму А. Харитонов написав у співавторстві з Сергієм Новожиловим.

Член Спілки кінематографістів Росії.

Активно працював на телебаченні — автор, режисер, ведучий.

Література

  • Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.161;
  • Шевченківські лауреати: 1962—2001. К., 2001. — С.585.

Джерело: wikipedia.org

немає місць

    loading...

        Iм'я зв'язокТип відносинДата народженняДата смертіОпис
        1Мамука КикалейшвилиМамука КикалейшвилиКоллега10.08.196003.05.2000
        2Sergejs  BondarčuksSergejs BondarčuksКоллега25.09.192020.10.1994
        3Евгений БуренковЕвгений БуренковКоллега07.12.192419.04.1989
        4Олег  АнофрієвОлег АнофрієвКоллега20.07.193028.03.2018
        5Євген  ВесникЄвген ВесникКоллега15.01.192310.04.2009
        6Лариса  БелогуроваЛариса БелогуроваКоллега04.10.196020.01.2015
        7Михаил СамохваловМихаил СамохваловЗнакомый21.10.195101.04.2017
        8Дмитрий  БрусникинДмитрий БрусникинЗнакомый17.11.195709.08.2018
        Ключові слова