Адам Ревуський

Адам Лаврентій Ржевуський гербу Кривда (пол. Adam Wawrzyniec Rzewuski, 10 серпня 1760 — 12 січня 1825, Погребище) — польський магнат, державний діяч, дипломат Речі Посполитої, Російської імперії з роду Ржевуських. Літератор, масон. Власник маєтку Погребище, Чуднів.

Син Станіслава Фердинанда Жевуського та його дружини Катажини Кароліни Радзивілл. Онук Вацлава Пйотра Жевуського, небіж Северина Жевуського. Народився в Несвізькому замку, родовому маєтку свого діда (по матері) Михайла Казимира «Рибоньки» 10 серпня 1760 року.

У 27 років був відправлений послом до Данії, з успіхом виконав свою місію; через два роки за видатну політичну діяльність став сенатором Речі Посполитої, будучи обраним каштеляном вітебським 5 листопда 1790. Виступаючи на Сеймі у віці 22 років, звернув на себе увагу своїм красномовством і глибоким розумінням справ.

Після поділу Речі Посполитої, коли значна частина була окупована Росією, Ржевуський був прийнятий на російську службу з чином дійсного статського радника і призначений головою цивільної палати у новоствореній Брацлавської губернії. У 1808 р. київське дворянство обрало його своїм губернським маршалом, а в наступному році він отримав призначення присутнім в Сенаті. Переселившись до Петербурга, Ржевуський брав участь в масонському русі: він був великим намісним майстром великої ложі «Астрей» і ложі «Білого Орла» на сході Петербурга, яка працювала за ритуалом Великого Сходу Варшави і з польською мовою.

25 вересня 1785 року з спадкоємцями батька провів поділ спадку, став дідичем Погребища, де за його сприяння 1814 року було відновлено спалений костел. Від Прота Потоцького придбав маєток в Чуднові. Через заборгованість маєтків була можливість їх «ліцитації», чого він не допустив «полюбовно».

Помер у своєму маєтку в Погребищі 12 січня 1825 року.

Твори

Ржевуський залишив після себе кілька творів політичного характеру, з яких більшість залишилася в рукописах. Так, відома його «Записка про царювання короля Станіслава-Августа»; варті уваги також: «Розмови в царстві мертвих», «Зауваження на польські закони», поправки помилок у творі генерала Дюмурье «Про конфедерації в Барі». Ржевуський не був чужий і витонченої літературі: він відомий як автор багатьох ліричних віршів; крім того їм зроблені віршовані переклади Тібуллових елегій і трагедій «Полієвкт» і «Смерть Цезаря».

Ним надруковані: 1) «O reformie rządu republikańskiego myśli», Варшава, 1790 р.; 2) «O proponowanej przez dwór londyński cesji miasta Gdańska cum teritorio, dla dworu berlińskiego uwaga», рік видання невідомий.

Діти

Всі діти від першого шлюбу з Юстиною Рдултовскою (бл. 1775–1836), донькою рідної сестри Францішки, посагом її були 700000 злотих:

• Генріх (1791–1866), автор історичних романів польською мовою.
• Кароліна (1795–1885), господиня відомого одеського салону, кохана Олександра Пушкіна і Адама Міцкевича, цивільна дружина генерала Вітта.
• Адам (1801–1888), генерал-ад'ютант і генерал від кавалерії на російській службі, батько аферистки Катерини Радзивілл.
• Евеліна (1803–1882) — дружина французького романіста Оноре Бальзака.
• Аліна, дружина Олександра Монюшка, брата знаменитого композитора Станіслава Монюшко; жила у Варшаві.
• Поліна, дружина одеського негоціанта Різнича (першим шлюбом одруженого на Амалії Різнич).
• Ернест (1812–1862), польський поміщик, з 1856 р. носив графський титул.