Ганс Остер

Ганс Остер (9 серпня 1887, Дрезден — 9 квітня 1945, Флоссенбюрґ) — німецький військовий діяч, генерал-майор (1942), учасник змови проти Гітлера.

Біографія

Ганс Остер народився у сім'ї євангельського пастора. Після здобуття середньої освіти у 1907 році поступив на військову службу. Брав участь у Першій світовій війні в якості офіцера Генерального штабу, і навіть після закінчення війни продовжував служити в рейхсвері. Закінчив курси офіцерів Генерального штабу. У 1929 році отримав звання майора, однак у 1932 через факт порушення кодексу честі офіцера був змушений піти у відставку. У травні 1933 влаштувався на роботу у дослідницьке управління військової авіації, а з жовтня цього ж року був громадянським службовцем у відділі розвідки військового міністерства (абвері). У 1934 був вбитий нацистами його колишній начальник, генерал Курт фон Шлейхер, що стало причиною негативного відношення Остера до НСДАП.

У 1935 році новим головою абверу став адмірал Вільгельм Канаріс; він повернув Остера до армії та запросив його обійняти посаду начальника центрального відділу цієї служби, в обов'язки якого входило управління кадрами та фінансами (до того часу Ганс Остер служив начальником штабу та заступником інспектора управління військовою розвідкою під головуванням генерал-майора Курта фон Бредова). Паралельно йому було присвоєно звання підполковника. У 1939 Ганс Остер отримав звання полковника, а у 1942 — генерал-майора.

У 1938 Ганс Остер був одним з головних учасників військової змови проти Адольфа Гітлера — користуючись підтримкою Вільгельма Канаріса, він намагався схилити військовиків до організації перевороту під час «судетської кризи». Але змова зазнала невдачі через те, що Англія та Франція внаслідок проведення політики «умиротворення» дали згоду на передачу Судетської області Чехословаччини до складу Німеччини: це призвело до росту популярності фюрера в країні та зробило неможливим будь-який військовий заколот проти нацистського режиму.

Під час Другої світової війни Остер передавав за кордон інформацію про підготовку нападу Німеччини на Бельгію та Нідерланди. Він також сприяв прийому на службу в Абвері багатьох противників нацизму, включаючи пастора Дітріха Бонхеффера. Остер отримував інформацію стосовно запланованих переслідувань антинацистів та попереджував їх про це. Брав участь у підготовці замаху на Гітлера.

Взимку 1939-40 років Остер проінформував голландський та норвезький уряди про намір Гітлера вчинити агресію проти цих країн.

Протягом перших років війни постійно намагався організувати змову проти Гітлера і навіть схилив до цього багатьох співробітників абверу, проте так і не зміг розробити реальний план перевороту.

5 квітня 1943 Остера було позбавлено посади та звільнено з військової служби внаслідок звинувачення у незаконному переведенні валюти за кордон (в цей час гестапо розслідувало справу стосовно переведення євреїв до Швейцарії під виглядом агентів військової розвідки, при цьому емігранти отримували значні суми у валюті в якості компенсації за майно, що було залишене у Німеччині). Він оселився у Дрездені, де знаходився під контролем гестапо, що унеможливило продовження ним антинацистської діяльності.

Арешт і загибель

Наступного дня після невдалого замаху на Гітлера 20 липня 1944 Остера було заарештовано. 9 квітня 1945 в результаті проведення прискореної карної судової процедури його було засуджено до смерті в концентраційному таборі Флоссенбург — разом з адміралом Вільгельмом Канарісом та пастором Дітріхом Бонхеффером. В той самий день їх було повішено.

Родина

Генерал Ганс Остер був одружений на Гертруді Кнооп, що походила з родини бременського текстильного промисловця. Мав трьох дітей, один з яких (син Ахім) був генерал-майором бундесверу.