Григорій Козінцев
- Дата народження:
- 22.03.1905
- Дата смерті:
- 11.05.1973
- По батькові:
- Михайлович
- Додаткові імена:
- Grigori Kosinzew, Grigori Kozintsev, Григорий Козинцев, Григорий Михайлович Козинцев, Grigorij Kozincew
- Категорії:
- , Педагог, учитель, Режисер, Сценарист
- Громадянство:
- єврей
- Кладовище:
- Literatorskie Mostki
Григорій Михайлович Козінцев (*9 березня (22 березня за новим стилем) 1905, Київ — † 11 травня 1973, Ленінград) — російський кінорежисер, педагог. Народний артист СРСР (1964).
Біографія
Народився 22 березня 1905 року в сім'ї лікара в Києві. Козинцев навчався в П'ятій київській гімназії. 1919 — Київська школа живопису Олександри Екстер.
Створив експериментальний театр «Арлекін», здійснив вуличну виставу за п'єсою «Цар Максиміліан». Навчався у Вільних художніх майстернях. Написав разом з іншими авторами «Маніфест ексцентричного театру».
1922 Козинцев та Трауберг організували Театральну майстерню «Фабрика ексцентричного актора». Один з авторів фільму «Похождения Октябрины» (1924). Перший повнометражний фільм Козинцева і Трауберга — романтична мелодрама «Чёртово колесо» (1926). Фільм «Шинель» (1926), екранізація «Петербургских повестей» Н. В. Гоголя, комедія «Братишка» (1926), історична мелодрама «С. В. Д.» (1927). Перша звукова картина — «Одна» (1931), відомі також постановки «Короля Ліра» (1941), «Отелло» (1943) та «Гамлета» (1954). З 1944- ВГІК — режисерська майстерня (з 1960- професор). 1962- книга «Наш современник Вильям Шекспир», шекспіровська екранізація «Гамлет» (1964). Ленінська премія (1965), спеціальна премія Міжнародного кінофестивалю у Венеції. 1965-71- керівник режисерської майстерні при «Ленфільмі». Написав історико-теоретичні монографії: «Глубокий экран» (1971) і «Пространство трагедии» (видана посмертно, 1973).
Найбільшим кіноуспіхом Козінцева вважається екранізація повісті Миколи Гоголя «Шинель» (1926). Крім того, Козінцев здійснив екранізацію «Дон Кіхота», «Гамлета», «Короля Ліра».
" Дон Кіхот " Міжнародним кінофестивалем у Ванкувері (1958) визнаний класичним зразком екранізації літературних творів. В створенні декорацій до фільму брав участь іспанський художник в еміграції у СРСР — Альберто Санчес, що працював ще з театральним режисером Таіровим Олександром Яковичем (1885–1950). Частку сцен фільму знімали в Україні.
«Гамлет» удостоєний спеціальної премії кінофестивалю у Венеції (1964).
Джерело: wikipedia.org
немає місць
Iм'я зв'язок | Тип відносин | Опис | ||
---|---|---|---|---|
1 | Sofiya Magarill | Дружина | ||
2 | Бруно Фрейндлих | Коллега | ||
3 | Ольга Викландт | Коллега | ||
4 | Kārlis Sebris | Коллега | ||
5 | Донатас Баніоніс | Коллега | ||
6 | Александр Орлов | Коллега | ||
7 | Всеволод Пудовкин | Коллега | ||
8 | Олег Жаков | Коллега | ||
9 | Николай Черкасов | Коллега | ||
10 | Алексей Дикий | Коллега | ||
11 | Николай Трофимов | Коллега | ||
12 | Юрий Герман | Коллега | ||
13 | Інокентій Смоктуновський | Коллега | ||
14 | Elza Radziņa | Коллега | ||
15 | Вадим Медведев | Коллега | ||
16 | Анатолий Королькевич | Коллега | ||
17 | Yanina Zhejmo | Коллега | ||
18 | Сергей Герасимов | Коллега | ||
19 | Ігор Дмитрієв | Коллега | ||
20 | Nikolai Kryuchkov | Коллега | ||
21 | Tamara Makarova | Коллега | ||
22 | Василий Меркурьев | Коллега | ||
23 | Сергей Иванов | Коллега | ||
24 | Василий Ванин | Коллега | ||
25 | Александр Вокач | Коллега | ||
26 | Михайло Жаров | Коллега | ||
27 | Oļegs Dāls | Коллега | ||
28 | Валентина Кибардина | Коллега | ||
29 | Lidiya Vertinskaya | Коллега | ||
30 | Борис Чирков | Коллега | ||
31 | Гео́ргій Ві́цин | Коллега | ||
32 | Константин Адашевский | Коллега | ||
33 | Алексей Розанов | Коллега | ||
34 | Татьяна Пельтцер | Коллега | ||
35 | Леонід Трауберг | Коллега | ||
36 | Pyotr Sobolevsky | Коллега | ||
37 | Ю́рій Бєлов | Коллега | ||
38 | Andrei Popov | Коллега | ||
39 | Юрий Мартынов | Знакомый |
Не вказано події