Юліан Урсин Нємцевич
- Дата народження:
- 16.02.1757
- Дата смерті:
- 21.05.1841
- Додаткові імена:
- Julian Ursyn Niemcewicz, Anonim; Iwan Wasilewicz, oficer w wojsku moskiewskim; J. N.; J. U. N.; J. Ur. N.; Julius Orion; Mośko Jankiele, Юлиан Немцевич
- Категорії:
- , Історик, Віршописець, Заступник, Перекладач, Сенатор, публіцист
- Громадянство:
- поляк
- Кладовище:
- Montmorency, Cmentarz Les Champeaux
Юліан Урсин Нємцевич гербу Равич (* 16 лютого 1757 в Скоках на Підляшші – 21 травня 1841 в Парижі) – польський драматург, повістяр, поет, мемуарист, масон.
Походив з серенього достатку родини шляхецької родини (згодом із однієї з найзаможніших поліських родин). Закінчив варшавський Кадетський корпус. Виконував обовязки ад'ютанта Адама Казимира Чорторийського. Подорожував до Франції, Англії та Угорщини. Інфляндський посол Великого Сейму, активний учасник Патріотичного сторонництва, співавтор (з Гуґо Коллонтаєм) проекту Конституції 3 травня. У 1791 році був одним з співзасновників Об'єднання прихильників Урядової конституції. Після поразки Торговицької конфедерації на еміграції в Німеччині. Секретар Тадеуша Костюшка в часі повстання 1794 року. Після битви під Мацєйовичами порапив у полон, увязнений в Петропавлівській фортеці в Петербурзі.
У 1796 р. звільнений російським царем Павлом І, разом з Костюшком емігрував до США, де оселився, узяв шлюб з американкою Сюзанною Лівінґстон Кін. У 1802-1804 роках відвідав Польщу, у 1807 році повернувся на батьківщину. У 1809 році нагороджений орденом Святого Станіслава. Від 1822 року замешкав в своїх володіннях в підваршавському Урсинуві (які мав замір наректи Америка), запровадив там сучасні методи ведення сільського господарства і цілком віддався літературній творчості. Був секретарем Варшавського герцогства і Конгресового королівства.
Подорожував країною в якості шкільного інспектора. Член Товарства приятелів наук від 1802 року, а з 1826 його очільник. Противник конспірації, а прихильник легалізму. Після вибуху Листопадового повстання у 1830 році виїхав з дипломатичною місією до Лондона. 5 грудня 1830 року під його керівництвом засідав Дослідницький комітет в справі російської аґентури. Від 1833 року в Парижі повязаний з крилом Адама Єжи Чорторийського. Член керівництва Організації національної єдності. Був очільником Історичного літературного товариства в Парижі.
Похований на цвинтарі в Монморансі.
Основні твори
- Владислав під Варною – трагедія 1788
- Казимир Великий – трагедія 1792
- Повернення посла – політична комедія 1791
- Фрагмент Тарґовицької біблії – політичний пасквіль
- На тарґовицьких провідників – політичний пасквіль
- Юліана Урсина Нємцевича, історичні подорожі землями польськими між 1811 і 1828 роками відбуті
- Пулави – поема в чотирьох піснях 1802-1804 (вид. 1855)
- Співи історичні – одна з найпопулярніших польських книжок 19 ст. на якій виховувалися покоління молоді
- Чотири пори життя людини - поема
- Історія панування Жиґмунта ІІІ, короля польського, великого князя литовського, руського, пруського, [...] спадкового короля шведів, ґотів і вандалів
- Рік 3333 або незбагненний сон – антиутопія опублікована 1858 року
Джерело: wikipedia.org
немає місць
Iм'я зв'язок | Тип відносин | Опис | ||
---|---|---|---|---|
1 | Гуґо Коллонтай | Коллега | ||
2 | Адам Єжи Чорторийський | Знакомый, Единомышленник | ||
3 | Тадеуш Костюшко | Начальник |