Юзеф Циранкевич
- Дата народження:
- 23.04.1911
- Дата смерті:
- 20.01.1989
- Додаткові імена:
- Józef Cyrankiewicz, Юзеф Циранкевич, Juzefas Cirankevičius
- Категорії:
- Державний та компартійний діяч, Організатор/учасник репресії, Прем'єр-міністр, Учасник Другої світової війни, жертвою нацистів
- Громадянство:
- поляк
- Кладовище:
- Warszawa, Powązki Military Cemetery
Юзеф Циранкевич (пол. Józef Cyrankiewicz; 23 квітня 1911, Тарнув, Російська імперія — 20 січня 1989, Варшава, ПНР) — польський комуністичний політик і державний діяч. У молодості — соціаліст, учасник антинацистського підпілля, в'язень Освенцима і Маутхаузена. З 1948 — один з керівників ПОРП. Глава уряду ПНР в 1947 — 1952 і в 1954 — 1970 (довше, ніж хто-небудь в історії Польщі). Усунений від влади після робочих протестів 1970 на Балтійському узбережжі Польщі.
Проводив на партійних і державних посадах жорсткий сталіністський курс. Брав активну участь у придушенні антикомуністичної опозиції, в тому числі соціалістичної, у переслідуваннях католицької церкви. Зіграв помітну роль у винесенні смертного вироку організатору табірного підпілля Вітольду Пілецькому, разом з яким у свій час знаходився в Освенцимі і спільно готував повстання (цей факт дає додаткові аргументи у версії про співпрацю Циранкевича з гестапо[1]). Під час заворушень робітників 1956зайняв демонстративно жорстку позицію, санкціонувавши застосування військ та Корпусу внутрішньої безпеки.
Показав себе майстром політичного маневру. Уміло маневрував між внутрішньопартійними угрупованнями в ПОРП, зберігаючи лояльність вищим керівникам. Незважаючи на сталіністську орієнтацію, в 1956 підтримав Владислава Гомулку, що виступав з програмою обмеженої лібералізації режиму. Така позиція забезпечила збереження урядового поста при новому партійному керівництві. Вважався другою особою в державній ієрархії ПНР 1960-х років (в ієрархії ПОРП його вплив поступався Зенону Клишко).
Грав видну роль в зовнішній політиці ПНР. Уклав договір про створення ОВД і польсько-західнонімецький договір 1970, який закріпив кордон по Одеру — Нейсе.
У період політичної кризи 1968 виступав із погрозами на адресу протестуючих студентів. Фактично став на бік «фракції партизан» Мечислава Мочара, отримавши репутацію партійного ортодокса і антисеміта.
Джерело: wikipedia.org
немає місць
| Iм'я зв'язок | Тип відносин | Опис | ||
|---|---|---|---|---|
| 1 |  | Nina Andrycz | Дружина | |
| 2 |  | Krystyna Tempska-Cyrankiewicz | Гражданская жена | |
| 3 |  | Władysław Kruczek | Знакомый, Члены одной партии | |
| 4 |  | Adam Żebrowski | Подчиненный | |
| 5 |  | Zofia Wasilkowska | Подчиненный | |
| 6 |  | Czesław Rydalski | Подчиненный | |
| 7 |  | Jan Rabanowski | Подчиненный | |
| 8 |  | Tadeusz Kunicki | Подчиненный | |
| 9 |  | Antoni Radliński | Подчиненный | |
| 10 |  | Zdzisław Drozd | Подчиненный | |
| 11 | Czesław Wiśniewski | Подчиненный, Члены одной партии | ||
| 12 |  | Mieczysław Moczar | Члены одной партии | |
| 13 |  | Marian Spychalski | Члены одной партии | |
| 14 |  | Владислав Гомулка | Члены одной партии |
01.09.1939 | Invasion of Poland
The Invasion of Poland, also known as the September Campaign or 1939 Defensive War (Polish: Kampania wrześniowa or Wojna obronna 1939 roku) in Poland and the Poland Campaign (German: Polenfeldzug) or Fall Weiß (Case White) in Germany, was an invasion of Poland by Germany, the Soviet Union, and a small Slovak contingent that marked the beginning of World War II in Europe. The German invasion began on 1 September 1939, one week after the signing of the Molotov–Ribbentrop Pact, while the Soviet invasion commenced on 17 September following the Molotov-Tōgō agreement which terminated the Russian and Japanese hostilities (Nomonhan incident) in the east on 16 September. The campaign ended on 6 October with Germany and the Soviet Union dividing and annexing the whole of Poland.
15.02.1951 | Polska zawarła z ZSRR umowę o zmianie granic
03.08.1954 | Milicja przeprowadziła Akcję „X-2”, w wyniku której do obozów pracy wysiedlono ponad 1500 zakonnic oraz skonfiskowano 323 obiekty zakonne
Akcja „X-2” – operacja wysiedlenia zakonnic i likwidacji domów zakonnych, dokonana w 1954 przez władze PRL.
28.06.1956 | Poznań 1956 protests
The Poznań 1956 protests, also known as the Poznań 1956 uprising or Poznań June (Polish: Poznański Czerwiec), were the first of several massive protests against the government of the People's Republic of Poland. Demonstrations by workers demanding better conditions began on June 28, 1956 at Poznań's Cegielski Factories and were met with violent repression. A crowd of approximately 100,000 gathered in the city center near the local Ministry of Public Security building. About 400 tanks and 10,000 soldiers of the People's Army of Poland and the Internal Security Corps under Polish-Soviet general Stanislav Poplavsky were ordered to suppress the demonstration and during the pacification fired at the protesting civilians.
29.06.1956 | Po krwawym stłumieniu przez wojsko protestu poznańskich robotników, premier Józef Cyrankiewicz w wieczornym przemówieniu radiowym powiedział m.in.: Każdy prowokator czy szaleniec, który odważy się podnieść rękę przeciw władzy ludowej, niech będzie pewny, że mu tę rękę władza ludowa odrąbie!
11.12.1970 | Aufstand vom Dezember 1970 in Polen
Der Aufstand vom Dezember 1970 in Polen war ein Arbeiteraufstand vom 14. bis 22. Dezember 1970 in der Volksrepublik Polen; es kam zu Streiks, Massenkundgebungen, Demonstrationen in Gdingen, Danzig und Stettin. Ausgelöst wurden die Unruhen durch plötzliche drastische Preiserhöhungen für Lebensmittel und Gegenstände des täglichen Bedarfs.
14.12.1970 | Grudzień 1970: robotnicy Stoczni Gdańskiej odmówili podjęcia pracy i wielotysięczny tłum przed południem udał się pod siedzibę Komitetu Wojewódzkiego PZPR w Gdańsku
Grudzień 1970, wydarzenia grudniowe, rewolta grudniowa, wypadki grudniowe, masakra na Wybrzeżu – protesty robotników w Polsce w dniach 14-22 grudnia 1970 roku (demonstracje, protesty, strajki, wiece, zamieszki) głównie w Gdyni, Gdańsku, Szczecinie i Elblągu, stłumione przez milicję i wojsko.