Леонід Красін

Кра́сін Леоні́д Бори́сович ( • 1870, Курган — †1926) — радянський державний та політичний діяч, дипломат.

До жовтневого перевороту 1917 — інженер, а також терорист-підпільник партії більшовиків, був на чолі підпільної більшовицької терористичної «Бойової технічної групи» разом із Й. Сталіним та Ф. Дзержинским. Замішаний у вбивстві російського мецената та підприємця Сави Морозова у 1905 році.

У 1912 р. відійшов від активної політичної діяльності. Після Жовтневого перевороту повернувся у РСДРП(б).

Брав участь у мирних переговорах з Німеччиною (1918) та Естонією (1919), Гаазькій та Генуезькій конференціях (1922). Займав високі посади у радянському держапараті: голова надзвичайної комісії по постачанню Червоної армії (1918), член Президії ВРНГ (серпень 1918 — березень 1920 рр.), нарком торгівлі і промисловості РСФРР (лист. 1918 — черв. 1920 рр.), нарком шляхів сполучення РСФРР (берез. 1919 — груд. 1920 рр.), нарком зовнішньої торгівлі РСФРР та СРСР (черв. 1920 — лист. 1925 рр.). Одночасно перебував на дипломатичній роботі: диплом. і торг. представник РСФРР та СРСР у Великобританії (травень 1921 — лип. 1923 рр.), повпред СРСР у Франції (лист. 1924 — жовт. 1925 рр.) та Великобританії (жовт. 1925 — лист. 1926 рр.). Помер у Лондоні, похований у Кремлівській стіні.

***