Леоні́д Собі́нов
- Дата народження:
- 07.06.1872
- Дата смерті:
- 14.10.1934
- По батькові:
- Віта́лійович
- Дівоче прізвище персони:
- Леоні́д Віта́лійович Собі́нов
- Додаткові імена:
- Леонид Собинов, Leonīds Sobinovs, Леонид Собинов
- Категорії:
- Співак
- Громадянство:
- російська
- Кладовище:
- Встановіть кладовищі
Леоні́д Віта́лійович Собі́нов (нар. 26 травня (7 червня) 1872, Ярославль — 14 жовтня 1934, Рига) — російський співак, ліричний тенор. Один з найвидатніших російських тенорів.
Життєпис
З 1897 соліст Великого Театру; співав у трупі М. Садовського (у Москві, 1891) партії: Андрія («Запорожець за Дунаєм») і Петра («Наталка Полтавка»); 1906 концертував в Україні і виступав у Київській Опері (антреприза М. М. Бородая); 1918 — 1919 був головою Всеукраїнського Музичного Комітету та мистецьким керівником Київського оперного театру. В 1919 працював в Київському оперному театрі «Музична драма». На гастролях в Україні (1927—1928) співав свої партії українською мовою: Льоєнґріна (в однойменній опері Р. Ваґнера), Ленського («Євгеній Онєґін» П. Чайковського) та Левка («Майська ніч» М. Римського-Корсакова). З цього приводу Леонід Собінов згадував: «Майже весь сезон проспівав в Україні і співав українською. Уявіть: звучить поетично, красиво і легко».
Леонід Собінов у 1934 році відвідав сина, який жив на еміграції в Латвії (син брав участь у боях проти Червоної армії на боці білогвардійців і тому, звісно, не міг жити в сталінській Московії). По дорозі від сина Л. Собінов помер недалеко від Риги; є підозра, що він був отруєний за наказом Сталіна, оскільки по прибуттю тіла в Москву, розтин тіла не дозвлили провести.
немає місць
Iм'я зв'язок | Тип відносин | Опис | ||
---|---|---|---|---|
1 | Jānis Pommers | Друг |
12.10.1934 | Rīgā savās mājās tiek noslepkavots Pareizticīgo arhibīskaps Jānis Pommers
Latvijas Pareizticīgā Baznīca ir neatkarīga Austrumu pareizticīgās baznīcas sastāvdaļa, kas līdz 2022. gadam bija Krievijas Pareizticīgās baznīcas Maskavas patriarhāta pārraudzībā, bet vēl agrāk Latvijas Autonomā Pareizticīgā Baznīca (LAPB) Konstantinopoles patriarhāta jurisdikcijā (1935—1940). Sakarā ar Maskavas patriarha atbalstu Krievijas 2022. gada iebrukumu Ukrainā 2022. gada 8. septembrī Saeima galīgajā lasījumā pieņēma Latvijas Pareizticīgās baznīcas likuma grozījumus, ar kuriem mainīja Latvijas Pareizticīgās baznīcas statusu, nosakot, ka tā darbosies pilnībā patstāvīgi un neatkarīgi