Моторола

Арсе́ній Сергі́йович Павлов (рос. Павлов Арсений Сергеевич, відомий також як Моторола, нар. 2 лютого 1983, Ухта, РРФСР, СРСР — 16 жовтня 2016, Донецьк, Україна) — російський терорист, активний учасник російської окупаціі України, командир терористичного батальйону ДНР «Спарта». Брав участь у Другій чеченській війні.

Життєпис

Відомостей про діяльність Арсенія Павлова до початку війни на сході України небагато. Майже всю інформацію про нього було отримано з його ж власних інтерв'ю Геннадію Дубовому, що також був бойовиком угруповання Мотороли, та іншим російським кореспондентам. Відомо, що Павлов народився у лютому 1983 року в Республіці Комі. За одними даними місцем народження Арсенія є Ухта, за іншими — Сосногорськ. У віці 15 років залишився сиротою, жив разом з бабусею. Під час служби в морській піхоті брав участь у Другій чеченській війні, провівши у боях близько року. Загалом же прослужив 4 роки в двох різних підрозділах. В армії виконував обов'язки зв'язківця, за що й отримав своє прізвисько. В позаармійському житті опанував професії рятівника, мармурника-гранітника та екструдерщика. Проживав у Ростові-на-Дону, за деякими відомостями працював на автомийці, однак цей факт остаточно не підтверджено. В пресі також зустрічається інформація про те, що на Батьківщині Моторола був замішаний у викраденні автомобіля, тому поїхав в Україну аби уникнути відповідальності за злочин, однак сам Павлов пояснив свою присутність на території країни-сусіда наступним чином:

«Сів на потяг та приїхав. Не заглиблювався. Росіяни тут, от і приїхав. Казав уже: щойно полетіли коктейлі Молотова на Майдані у співробітників міліції, мені стало зрозуміло — все, це війна. Після того, як нацики заявили, що за кожного свого будуть вбивати десятьох росіян — чекати, поки загроза стане реальністю, сенсу я не бачив.»

Судячи з того, що на кителі терориста присутні медалі «За повернення Криму» та «За захист Криму», його участь у анексії українських територій не обмежувалася бойовими діями на Донбасі. Відомо, що Павлов брав участь у протистоянні на вулиці Римарській у Харкові в ніч на 15 березня 2014 року, після чого вирушив у Слов'янськ.

Відомим же широкому загалу Моторола став у травні завдяки відеосюжетам про ведення війни бойовиками ДНР, які він знімав на камеру GoPro, що була закріплена на його касці. З того часу Павлов став одним з уособлень терористичного руху так званої Новоросії та одним з найчастіше згадуваних у пресі польових командирів. Брав участь у боях за Слов'янськ, де отримав поранення. 18 липня разом з дружиною вирушив до Криму на лікування, повернувся на Донбас на початку серпня. Під час боїв за Іловайськ командував терористичними підрозділами ДНР, що разом з російською армією взяли у оточення українських воїнів.

З вересня 2014 року бойовики Мотороли брали участь у штурмі Донецького аеропорту, проте діяли вкрай неефективно та раз-пораз зазнавали значних втрат. На початку жовтня з'явилася інформація, що бойовики «Спарти» залили у катакомби під аеропортом гас та підпалили їх, чим спричинили значні втрати серед українськіх військовиків. Натомість військовий експерт Костянтин Машовець повідомив про інший розвиток подій — терористи, мовляв, закидали підземні ходи димовими шашками, однак захисники аеропорту не постраждали, на відміну від полонених російських спецназівців, що отруїлися газом. Жодну з версій офіційно не було підтверджено. Приблизно в той же час у інтернет-ЗМІ було повідомлено про ліквідацію ватажка терористів, втім ця інформація виявилася такою, що не відповідає дійсності.

У другій половині жовтня на YouTube з'явилося відео, на якому Арсеній Павлов власноруч обстрілював з гранатомета позиції своїх же побратимів, які слали по рації прокльони на його адресу, на що Моторола відповідав, що не знає, звідки ведеться обстріл та сміючись продовжував стріляти далі.

17 листопада речник АТО Владислав Селезньов повідомив, що Павлов отримав осколкове поранення під час чергового штурму аеропорту, тоді як в таборі ДНРівців заявили, що в груди Мотороли й справді влучив уламок 152-мм снаряда, однак бронежилет врятував його від пошкоджень.

Під час чергового штурму аеропорту 13 січня 2015 року отримав поранення.

 Зовнішні відеофайлиТерорист «Моторола» признається у вбивстві 15 полоненихЄ п’ять свідків вбивства Моторолою українського «кіборга» Брановицького – Amnesty International, Громадське телебачення, 9 травня 2015.

6 квітня 2015 року на відеохостингу «YouTube» завантажено телефонну розмову, в якій «Моторола», на прохання кореспондента «Kyiv Post» прокоментувати звинувачення його у вбивстві взятого у полон в Донецькому аеропорту в січні 2015 «кіборга»-кулеметника 90-го окремого десантного штурмового батальйону «Житомир» 81-ї десантно-штурмової бригади ЗСУ Ігоря Брановицького, признається у вбивстві ним особисто 15 полонених. Про те, що Ігор Брановицький у полоні був побитий на допиті та згодом розстріляний двома пострілами у голову особисто Павловим, свідчить і боєць 80-ї бригади ЗСУ Юрій Сова, котрий потрапив у полон до терористів разом з Брановицьким.

Загинув 16 жовтня 2016 року внаслідок замаху — у ліфті будинку, де він мешкав у Донецьку, спрацював саморобний вибуховий пристрій. У той же день директор департаменту комунікацій Міністерства внутрішніх справ України Артем Шевченко і радник голови Служби безпеки України Юрій Тандіт підтвердили факт смерті Арсена Павлова у Донецьку.

Особисте життя

У інтерв'ю одній з російських газет у червні 2014 року сам Моторола зазначив, що в Росії у нього залишилися дружина та 5-річний син. Втім, це не завадило йому одружитися вдруге вже на Донбасі. Обранкою бойовика стала 21-річна мешканка Слов'янська Олена Коленкіна. Весілля стало об'єктом уваги багатьох ЗМІ, на церемонії були присутні лідери сепаратистів Ігор Гіркін та Павло Губарєв, що виконував роль свідка. 

28 листопада в мережі з'явилося відео російських журналістів, що завітали до помешкання подружжя у центрі Донецька, у якому повідомили про вагітність нової дружини Мотороли.

Нагороди

• Георгіївський хрест (ДНР) (червень 2014)
• Орден «За військову звитягу» I ст. (2014)
• Медаль «За повернення Криму» (2014)
• Медаль «За захист Криму» (2014)

Слід в масовій культурі

Моторола став прототипом головного героя мультфільму Ірени Карпи «Ватнік понаєхавший».

***

Павлов Арсеній Сергійович (рос. Павлов Арсений Сергеевич, відомий також як Моторо́ла, нар. 2 лютого 1983, Ухта, РРФСР, СРСР — 16 жовтня 2016, Донецьк, Україна) — російський терорист, активний учасник російської окупаціі України, командир терористичного батальйону ДНР «Спарта». Брав участь у Другій чеченській війні.

Відомостей про діяльність Арсенія Павлова до початку війни на сході України небагато. Майже всю інформацію про нього було отримано з його ж власних інтерв'ю Геннадію Дубовому, що також був бойовиком угруповання Мотороли, та іншим російським кореспондентам. Відомо, що Павлов народився у лютому 1983 року в Комі АРСР. За одними даними місцем народження Арсенія є Ухта, за іншими — Сосногорськ. У віці 15 років залишився сиротою, жив разом з бабусею. Під час служби в морській піхоті брав участь у Другій чеченській війні, провівши у боях близько року. Загалом же прослужив 4 роки в двох різних підрозділах. В армії виконував обов'язки зв'язківця, за що й отримав своє прізвисько. В позаармійському житті опанував професії рятівника, мармурника-гранітника та екструдерщика. Проживав у Ростові-на-Дону, за деякими відомостями працював на автомийці, однак цей факт остаточно не підтверджено. В пресі також зустрічається інформація про те, що на Батьківщині Моторола був замішаний у викраденні автомобіля, тому поїхав в Україну аби уникнути відповідальності за злочин, однак сам Павлов пояснив свою присутність на території країни-сусіда наступним чином:

Сів на потяг та приїхав. Не заглиблювався. Росіяни тут, от і приїхав. Казав уже: щойно полетіли коктейлі Молотова на Майдані у співробітників міліції, мені стало зрозуміло — все, це війна. Після того, як нацики заявили, що за кожного свого будуть вбивати десятьох росіян — чекати, поки загроза стане реальністю, сенсу я не бачив.

Судячи з того, що на кителі терориста присутні медалі «За повернення Криму» та «За захист Криму», його участь у анексії українських територій не обмежувалася бойовими діями на Донбасі. Відомо, що Павлов брав участь у протистоянні на вулиці Римарській у Харкові в ніч на 15 березня 2014 року, після чого вирушив у Слов'янськ.

Відомим же широкому загалу Моторола став у травні завдяки відеосюжетам про ведення війни бойовиками ДНР, які він знімав на камеру GoPro, що була закріплена на його касці. З того часу Павлов став одним з уособлень терористичного руху так званої Новоросії та одним з найчастіше згадуваних у пресі польових командирів. Брав участь у боях за Слов'янськ, де отримав поранення. 18 липня разом з дружиною вирушив до Криму на лікування, повернувся на Донбас на початку серпня. Під час боїв за Іловайськ командував терористичними підрозділами ДНР, що разом з російською армією взяли у оточення українських воїнів.

З вересня 2014 року бойовики Мотороли брали участь у штурмі Донецького аеропорту, проте діяли вкрай неефективно та раз-пораз зазнавали значних втрат. На початку жовтня з'явилася інформація, що бойовики «Спарти» залили у катакомби під аеропортом гас та підпалили їх, чим спричинили значні втрати серед українськіх військовиків. Натомість військовий експерт Костянтин Машовець повідомив про інший розвиток подій — терористи, мовляв, закидали підземні ходи димовими шашками, однак захисники аеропорту не постраждали, на відміну від полонених російських спецназівців, що отруїлися газом. Жодну з версій офіційно не було підтверджено. Приблизно в той же час у інтернет-ЗМІ було повідомлено про ліквідацію ватажка терористів, втім ця інформація виявилася такою, що не відповідає дійсності.

У другій половині жовтня на YouTube з'явилося відео, на якому Арсеній Павлов власноруч обстрілював з гранатомета позиції своїх же побратимів, які слали по рації прокльони на його адресу, на що Моторола відповідав, що не знає, звідки ведеться обстріл та сміючись продовжував стріляти далі.

17 листопада речник АТО Владислав Селезньов повідомив, що Павлов отримав осколкове поранення під час чергового штурму аеропорту, тоді як в таборі ДНРівців заявили, що в груди Мотороли й справді влучив уламок 152-мм снаряда, однак бронежилет врятував його від пошкоджень.

Під час чергового штурму аеропорту 13 січня 2015 року отримав поранення.

6 квітня 2015 року на відеохостингу «YouTube» завантажено телефонну розмову, в якій «Моторола», на прохання кореспондента «Kyiv Post» прокоментувати звинувачення його у вбивстві взятого у полон в Донецькому аеропорту в січні 2015 «кіборга»-кулеметника 90-го окремого десантного штурмового батальйону «Житомир» 81-ї десантно-штурмової бригади ЗСУ Ігоря Брановицького, признається у вбивстві ним особисто 15 полонених. Про те, що Ігор Брановицький у полоні був побитий на допиті та згодом розстріляний двома пострілами у голову особисто Павловим, свідчить і боєць 80-ї бригади ЗСУ Юрій Сова, котрий потрапив у полон до терористів разом з Брановицьким.

Загинув 16 жовтня 2016 року внаслідок замаху — у ліфті будинку, де він мешкав у Донецьку, спрацював саморобний вибуховий пристрій. У той же день директор департаменту комунікацій Міністерства внутрішніх справ України Артем Шевченко і радник голови Служби безпеки України Юрій Тандіт підтвердили факт смерті Арсена Павлова у Донецьку. У той же час Василь Вовк припустив що звістка про загибель особи є фейком.

Особисте життя

У інтерв'ю одній з російських газет у червні 2014 року сам Моторола зазначив, що в Росії у нього залишилися дружина та 5-річний син. Втім, це не завадило йому одружитися вдруге вже на Донбасі. Обранкою бойовика стала 21-річна мешканка Слов'янська Олена Коленкіна. Весілля стало об'єктом уваги багатьох ЗМІ, на церемонії були присутні лідери сепаратистів Ігор Гіркін та Павло Губарєв, що виконував роль свідка. 28 листопада 2014 в мережі з'явилося відео російських журналістів, що завітали до помешкання подружжя у центрі Донецька, у якому повідомили про вагітність нової дружини Мотороли.

Нагороди

• Георгіївський хрест (ДНР) (червень 2014)
• Орден «За військову звитягу» I ст. (2014)
• Медаль «За повернення Криму» (2014)
• Медаль «За захист Криму» (2014)
• Герой ДНР (21 лютого 2015)

Слід в масовій культурі

Моторола став прототипом головного героя мультфільму Ірени Карпи «Ватнік понаєхавший».