ua

Валерій Болотов

Добавить новую картинку!
Дата народження:
13.02.1970
Дата смерті:
27.01.2017
По батькові:
Дмитрович
Додаткові імена:
Valery Bolotov, Walerij Bołotow, Валерий Болотов, Болотов Валерій Дмитрович, Valery Dmitrievitch Bolotov, Валерий Дмитриевич Болотов, Valéri Bolotov, Валерий Дмитриевич Бол
Категорії:
1 загиблий російсько-українська війни 2014-24, Військова людина, громадський діяч, противник цілісності України
Кладовище:
Himkinskoe Cemetery, Moscow

Валерій Дмитрович Болотов (13 лютого 1970, Таганрог, Ростовська область, РРФСР — 27 січня 2017, Москва, Росія) — перший голова проросійського терористичного формування Луганська народна республіка. Активний учасник «Російської весни». Російський шовініст.

Життєпис

Зростав у Стаханові, певний час навчався у місцевій школі № 18. У 1988–1990 роках служив у Вітебській дивізії Повітряно-десантних військ СРСР, брав участь у бойових діях у гарячих точках країни — Тбілісі, Єревані, Нагірному Карабасі. Закінчив службу у званні старшого сержанта. Після служби отримав дві вищі освіти — економічну та інженерно-технічну. Очолював громадську організацію «Союз ветеранів ПДВ».

Зв'язок з Партією регіонів

За повідомленням екс-начальника УСБУ в Луганській області Олександра Петрулевича, Болотов працював у колишнього голови Луганської облдержадміністрації О .Єфремова «наглядачем» за копанками. «Хто в копанках працює? Ті, у кого немає іншої можливості прогодувати сім'ю. Вони б раді в офісах сидіти, тільки в Луганській області немає робочих місць. Народ, ризикуючи життям, спускається в копанки. Болотов з них гроші збирав, перед Єфремовим звітував, дещо ментам-податківцям відстібав — і все: ніхто ці нелегальні шахти не помічав і не закривав».

Участь у російській агресії проти України 2014

За даними СБУ, згодом Болотов увійшов до складу сформованої ФСБ і ГРУ РФ диверсійної групи, перед якою «ставилися завдання збору розвідувальної інформації про розміщення та передислокацію українських військових частин, радіолокаційних станцій, організація терактів, блокування військових колон тощо».

У березні 2014 Болотов анонімно опублікував відеоролики, де він, ховаючи лице за маскою, закликав створити Південно-Східну армію задля «захисту від націоналістів». 5 квітня, вже під власним ім'ям та не приховуючи обличчя, Болотов повідомив, що Службою безпеки України було затримано диверсійну групу супротивників київської влади і жителі південно-східного регіону мають відкрито вийти на протистояння з «хунтою». Наступного дня був активним учасником захоплення будівлі Управління СБУ Луганської області.

21 квітня 2014 на народному зібранні був обраний тимчасово виконуючим обов'язки «народного губернатора» Луганщини. Одразу після обрання Болотов заявив про перепідпорядкування судової системи та правоохоронних органів Народній раді Луганської області, що мала бути створена найближчим часом. 29 квітня «народного губернатора» було включено до списку осіб, відносно яких було введено санкції — заборона на в'їзд та заморожування активів у країнах Євросоюзу.

3 травня він заявив, що Армія Південного-Сходу буде до останньої краплі крові захищати власну землю від «неофашистських загарбників та вбивць», однак чекати у облозі не збирається і тому вирушає на Київ. Фактично, це стало оголошенням відкритої війни.

14 серпня 2014 року Валерій Болотов заявив про відставку з поста Голови ЛНР та виїхав на територію РФ для лікування наслідків поранення. Його місце зайняв міністр оборони ЛНР Ігор Плотницький.

У своєму останньому інтерв'ю, яке Болотов дав російському агентству «Росбалт» у грудні 2016 року, він розповів, що не подавав у відставку з посади, а збирався тимчасово виїхати до РФ на лікування, залишивши Плотницького виконувати обов'язки. Своє усунення Болотов вважає наслідком змови. Також Болотов розповів, що коли сепаратисти навесні 2014 здійснювали силове захоплення влади, то очікували на введення окупаційних російських військ у Луганськ, як у Криму. Він підтвердив, що батальйон «Заря», під керівництвом Плотницького, 2014 року здійснював обстріли Луганська. Болотов звинуватив Плотницького в узурпації влади й вбивстві колишніх соратників.

27 січня 2017 року помер від серцевого нападу у своїй квартирі в Москві (раніше він розповідав, що 2014 року приїхав в РФ «у футболці і шльопанцях»).

 

Джерело: wikipedia.org

немає місць

    loading...

        Iм'я зв'язокТип відносинДата народженняДата смертіОпис
        1Михайло ТолстихМихайло ТолстихЗнакомый19.07.198008.02.2017
        2Олександр  ЗахарченкоОлександр ЗахарченкоЕдиномышленник26.06.197631.08.2018
        3Олексій ЮрінОлексій ЮрінЕдиномышленник00.00.199326.05.2014
        4Владимир МаковичВладимир МаковичЕдиномышленник04.08.196212.03.2017
        5МоторолаМоторолаЕдиномышленник02.02.198316.10.2016
        6Олег АнащенкоОлег АнащенкоЕдиномышленник29.08.196804.02.2017
        Ключові слова