Олександр Скворцов
- Дата народження:
- 28.08.1954
- Дата смерті:
- 04.02.2020
- По батькові:
- Вікентійович
- Дівоче прізвище персони:
- Александр Викентьевич Скворцов
- Додаткові імена:
- Alexander Skworzow, Alexander Skvortsov, Александр Скворцов, Aleksandrs Skvorcovs, Alexander Wikentjewitsch Skworzow
- Категорії:
- Спортсмен, Тренер, Хокеїст
- Кладовище:
- Встановіть кладовищі
Олександр Вікентійович Скворцов (нар. 28 серпня 1954, Горький, СРСР) — радянський хокеїст, лівий нападник. Олімпійський чемпіон. Заслужений майстер спорту СРСР.
«Торпедо»
Вихованець горьківської хокейної школи (перші тренери — Олександр Рогов і Валерій Кормаков). В юнацькій команді його партнерами по ланці були Володимир Ковін і Володимир Бокарьов. У своїй віковій групі став третім призером чемпіонату СРСР.
За основний склад «Торпедо» виступав з вісімнадцяти років. Найбільш відомими партнерами у клубі були Володимир Ковін і Михайло Варнаков. Їх вважають найкращою немосковською ланкою в історії радянського хокею. Потужний Ковін гармонійно поєнувався з вертлявими і невловимими крайніми нападниками, а взаєморозуміння між ними за довгі роки було налагоджено до досконалості.
Щоправда, знаменита горьківская трійця, в рідному клубі, не завжди грала разом; тренери «Торпедо» вважали, що кожен з гравців підсилював будь-яку ланку, тоді як, граючи разом, команда отримувала одну суперпотужну ланку і провали в інших змінах. Утрьох, здебільшого, вони виходили в чисельній більшості, або на останніх секундах, коли було потрібно врятувати гру.
Кращий бомбардир команди в шести сезонах: 1976 (35 набраних очок), 1978 (33), 1979 (47), 1981 (35), 1988 (21) і 1989 (13). За вісімнадцять сезонів у вищій лізі провів 591 матч, закинув 244 шайби і зробив 204 результативні передачі, а всього в чемпіонатах СРСР — 619 ігор, 255 голів. За версією інтернет-видання «Sports.ru» входить до символічної збірної «Торпедо» радянської доби: Коноваленко, Федоров — Жидков, Скворцов — Ковін — Варнаков.
Входить до списку «100 бомбардирів чемпіонату СРСР». Найрезультативніший хокеїст «Торпедо» в чемпіонатах СРСР. П'ять разів обирався до списку кращих хокеїстів сезону (1977, 1979, 1981, 1982, 1984). Член «Клубу Всеволода Боброва» — 292 голи.
Збірна
У складі національної команди дебютував 18 серпня 1976 року. Товариська гра у Гетеборгу проти збірної Швеції завершилася поразкою з рахунком 1:4.
На перший розіграш Кубка Канади, що відбувся у вересні, радянська команда поїхала в експериментальному складі. Віктор Тихонов, новий керманич збірної, залишив вдома сімох переможців Олімпіади в Інсбруку. Оновлена команда не змогла скласти гідної конкуренції канадцям і чехословакам, і завершила турнір на третьому місці. На Кубку Канади Скворцов грав у ланці з Ковіним і нападником «Трактора» Валерієм Бєлоусовим, відзначився двома результативними передачами.
1979 року відбулася серія з трьох матчів між збірними СРСР і Національної хокейної ліги. На Кубку виклику виступав зі своїми партнерами по клубу: Володимиром Ковіним і Михайлом Варнаковим.
Протягом наступних чотирьох років були невдача на Олімпіаді в Лейк-Плесіді і три перемоги на чемпіонатах світу. 1981 року збірна СРСР була сильнішою ніж канадські професіонали у фіналі другого кубка Канади. Скворцов, на останніх секундах, встановив остаточний рахунок матчу — 8:1. На турнірі грав у ланці з «армійцями» Віктором Жлуктовим і Андрієм Хомутовим.
Вершиною спортивної кар'єри стала Олімпіада в Сараєво. Збірна СРСР перемогла всіх суперників і вшосте здобула олімпійське золото. Скворцов і Ковін грали разом з Михайлом Васильєвим. Їхня ланка закинула 12 шайб з 48 загальнокомандних. Особистий доробок лівого нападника — 7 очок в 7 матчах (4 шайби і 3 результативні передачі).
На третій розіграш Кубка Канади Віктор Тихонов викликав з горьківського клубу трьох нападників. На старті турніру вони провели найкращу гру в збірній. Варнаков і Скворцов забили двічі команді Чехословаччини, а гра завершилася перемогою з рахунком 3:0.
Останні матчі за радянську збірну провів на чемпіонаті світу 1985 року і отримав срібну медаль світової першості. На Олімпійських іграх, чемпіонатах світу і Кубках Канади провів 62 матчі, набрав 59 очок (21+38). Всього в складі збірної СРСР провів 123 матчі, 41 гол.
У складі збірної клубів СРСР, московських колективів «Крила Рад» і ЦСКА виступав у суперсеріях проти команд Всесвітньої хокейної асоціації і Національної хокейної ліги. Найкращий, з цих поєдинків, відбувся 31 грудня 1978 року. П'ятірка арендованих «Крилами Рад» гравців закинула більше шайб ніж команда НХЛ «Міннесота Норт-Старс»: Федоров (0+4) — Хатулєв (1+0), Скворцов (2+2) — Ковін (1+2) — Варнаков (2+3). Ще два голи на рахунку Віктора Тюменєва і Ігоря Ромашина, а остаточний рахунок гри — 8:5 на користь європейських хокеїстів.
Тренер
В сезоні 1989/90 захищав кольори фінської команди «Кярпят» (Оулу). Тренерську діяльність розпочав у шведському клубі «Калікс». У другій половині 90-х років працював у шведських командах «Гаммарбю», «Мункфорш» і «Остерроке». З квітня 2001 року — у російських клубах:
- 2001—2002 — «Амур» (Хабаровськ) — тренер;
- 2002—2008 — СДЮШОР «Торпедо» (Нижній Новгород) — тренер;
- 2004—2005 — «Торпедо» (Нижній Новгород) — тренер;
- 2009—2012 — «Саров» — тренер, старший тренер.
Досягнення
- Олімпійські ігри
Чемпіон (1): 1984
Віце-чемпіон (1): 1980
- Кубок Канади
Переможець (1): 1981
Третій призер (1): 1976
Півфіналіст (1): 1984
- Чемпіонат світу
Чемпіон (3): 1979, 1981, 1983
Третій призер (1): 1985
- Чемпіонат Європи
Чемпіон (4): 1979, 1981, 1983, 1985
- Кубок виклику
Переможець (1): 1979
Нагороди
- Орден «Знак Пошани» (1981)
- Орден Дружби народів (1984)
Джерело: wikipedia.org
немає місць
Iм'я зв'язок | Тип відносин | Опис | ||
---|---|---|---|---|
1 | Wladimir Wikulow | Коллега | ||
2 | Boris Kulagin | Коллега | ||
3 | Владимир Крутов | Коллега | ||
4 | Alexander Gusev | Коллега | ||
5 | Valērijs Odincovs | Коллега | ||
6 | Євген Зимін | Коллега | ||
7 | Владимир Салеев | Коллега | ||
8 | Aleksandrs Klinšovs | Коллега | ||
9 | Геннадий Цыганков | Коллега | ||
10 | Евгений Котлов | Коллега | ||
11 | Waleri Charlamow | Коллега | ||
12 | Сергій Капустін | Коллега | ||
13 | Ivan Hlinka | Коллега | ||
14 | Victor Hatulev | Коллега | ||
15 | Sergei Gimajew | Коллега | ||
16 | Валерій Бєлоусов | Коллега | ||
17 | Віктор Тюменєв | Коллега | ||
18 | Sergei Mylnikov | Коллега | ||
19 | Герман Волгин | Коллега | ||
20 | Valērijs Vasiļjevs | Коллега | ||
21 | Wladimir Petrow | Коллега | ||
22 | Сергей Парамонов | Коллега | ||
23 | Wladimir Schadrin | Коллега | ||
24 | Віктор Тихонов | Коллега |