Олексій Гирс

Гирс Олексій Федорович (рос. Гирс Алексе́й Фёдорович, *17 березня 1871 — †11 лютого 1958) — штабс-капітан лейб-гвардії Преображенського полку, камергер двору Його Імператорської Величності, дійсний статський радник, громадський діяч. Маршалок шляхти Ковенської, а потім Мінської губерній. Київський (1908—1911), Мінський (1912—1915) і Нижньогородський (1915—1918) губернатор.

Життєпис

Належав до старовинного роду шведських дворян. Його батько — Федір Карлович Гірс, а мати — Віра Олександрівна Блок (*1831-†1882).

У 1891 р. закінчив вишкіл у Пажеському корпус, був направлений на службу у лейб-гвардії Преображенський полк, де прослужив десять років, після чого залишив військову службу.

Свою громадську діяльність розпочав на посаді повітового маршалка шляхти в Ковенській, а згодом у Мінській губерніях.

Був Київським губернатором у 1909-1912 рр..

У 1911—1912 рр. входив у Раду голів Київського товариства охорони пам'ятників старовини та мистецтва.

Під час його губернаторства в Києві стався замах на Столипіна П. А.[3], і, хоча слідство показало, що запобігти замахові Гірс не міг, пляма на репутації все ж залишилося. Щоб якось це залагодити, Олексія Федоровича перевели губернатором до м. Мінська.

Був Мінським губернатором у 1913–1914. Губернатор Мінської губернії у 1912–1915 рр.

Був губернатором Нижнього Новгорода у 1915–1918 рр.

Помер 11 лютого 1958 р. в м. Парижі. Похований на кладовищі Сент-Женев'єв-де-Буа, у Парижі.