Омелян Ярославський

Ярославський Омелян Михайлович (партійний і літературний псевдонім Губельмана Мінея Ізраїльовича, 19 лютого (3 березня) 1878, Чита — 4 грудня 1943, Москва) — професіональний революціонер, радянський державний і компартійний діяч, пропагандист, історик, публіцист, академік АН СРСР (з 1939 року), член партії РСДРП з 1898 року.

Біографія

Народився в сім'ї засланих поселенців. Отримав нижчу освіту і в 9 років поступив учнєм в палітурну майстерню, пропрацював у ній три роки. У 1892 р закінчив у Читі міське 3-класне училище. По закінченні його здав екстерном іспит за чотири класи гімназії, і більше ніде не вчився.

В революційному русі з 1898 року, проводив партійну роботу в Росії та на Україні. В 1907—1917 роках перебував у в'язниці, на каторзі, на засланні. Під час Жовтневої революції — член Московського військово-революційного комітету, перший військовий комісар Кремля. У 1921 році — секретар ЦК РКП(б). У 1924—1934 роках — секретар партійної колегії ЦКК РКП(б) (з 1925 — ЦКК ВКП(б)). Був головою товариства старих більшовиків, редактором "Исторического журнала". Автор першої повної наукової біографії В. І. Леніна, праць і підручників з історії КПРС та атеїзму. На VIII і IX з'їздах партії обирався кандидатом у члени ЦК, на X, XI та XVIII — членом ЦК, на XII—XVI — членом ЦКК ВКП(б), на XVII — членом КПК при ЦК ВКП(6). Член ЦВК СРСР. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання. Нагороджений орденом Леніна та Державною премією СРСР (1943 року). Похований на Красній площі біля Кремлівської стіни.