Валентин Гафт

Валентин Йосипович Гафт (рос. Валентин Иосифович Гафт; 2 вересня 1935, Москва—12 грудня 2020, Жаворонки) — радянський і російський актор театру та кіно, театральний режисер, поет та письменник, Народний артист РРФСР (1984). Включений в список діячів культури, дії яких загрожують національній безпеці України, фігурант бази даних центру «Миротворець» як особа, що становить загрозу національній безпеці України та міжнародному правопорядку.

Біографія

Народився 2 вересня 1935 року у Москві в єврейській родині вихідців з Чернігівської області міста Прилуки Йосипа Романовича (1907—1969) й Ґіти Давидівни (1908—1993) Гафт.

Навчаючись у школі, почав брати участь у шкільних виставах. Водночас, нікому не зізнавався в тому, що хоче стати артистом. Вступати в театральне училище вирішив потайки. Документи подав до Щукінського училища й до Школи-студії МХАТ. Випадково, за два дні до іспитів, Валентин Гафт зустрів на вулиці відомого актора Сергія Столярова й попросив «прослухати» його. Столяров хоч і здивувався, але не відмовив і навіть допоміг порадами. У Щукінськім училищі Валентин Гафт пройшов перший тур, але не пройшов другий. Проте в школу-студію МХАТ вступив з першої спроби, склавши іспит на «відмінно».

У 1957 році закінчив Школу-студію МХАТ (майстерня В. О. Топоркова), після закінчення дебютував на сцені Театру ім. «Моссовета» (з рекомендаціями від Д. М. Журавльова). Через деякий час — в Театрі на Малій Бронній, потім — в А. О. Гончарова в маленькому театрі на Спартаківській вулиці. Справжні роботи почали виходити тільки в А. Ефроса в Ленкомі.

Дебютував у кіно 1956 року в фільмі «Вбивство на вулиці Данте». З 1969 по 2020 роках був актором театру «Современник». Також відомий своїми епіграмами.

Помер 12 грудня 2020 року у своєму домі на 86-му році життя.

Був одружений кілька разів. Першою дружиною була манекенниця Олена Ізоргіна. Другим був шлюб з балериною Інною Єлісеєвою, в них народилася донька Ольга, проте на початку 1980-х років Гафт і Єлисеєва розлучилися. Донька Ольга загинула у вересні 2002 року, покінчивши життя самогубством. Теперішня дружина — актриса Ольга Остроумова, під впливом якої Валентин Гафт охрестився у православ'я.

• Покойовий у картині «Здорові були, я ваша тітка»
• Сидорин у фільмі «Гараж»
• Сатанеєв у «Чародіях»
• Волянд у «Майстрі і Маргариті» Юрія Кари.

Громадянська позиція

У вересні 2015 року на російському телевізійному каналі НТВ вийшов пропагандистський документальний фільм «Чорний список Порошенка» за участю Валентина Гафта. В інтерв'ю актора, що послідувало виданню «Гордон» журналістка Наталія Двалі, серед іншого, спитала Гафта відносно його деяких висловлювань у цьому фільмі:

– «Гордон»: У документальному фільмі НТВ Ви ще додали: "Я – путініст", – і що поважаєте президента РФ.
– Гафт: Завжди говорю те, що думаю ... Кому потрібна Україна? Крим віддано вам несправедливо, це російська територія, за неї ті до біса скільки боролися, пролили кров.

Інша цитата:

Я — путинец, со мной опасно об этом говорить (про антивладні виступи в РФ). Я уважаю его (Путіна), и мне он нравится. Россия — ей богом отпущено быть чище и сильнее других.

Фільмографія

• 1956 — Поет — Андре
• 1956 — Вбивство на вулиці Данте — марсель Ружі
• 1958 — Олеко Дундич — французький солдат
• 1960 — Нормандія-Німан — Мілле
• 1960 — Російський сувенір — Клод Жерар, французький композитор
• 1961 — Підводний човен (короткометражний) — Джим Темпл
• 1965 — Ми, російський народ — Боєр
• 1966 — Два роки над прірвою — штандартенфюрер Граузе
• 1967 — Митя (фільм-спектакль) — Митя, Дмитро Іванович Мартинов
• 1967 — Перший кур'єр — Микола Карлович фон Гесберг — жандармський ротмістр
• 1968 — Інтервенція — «Довгий», Каро
• 1968 — Каліф-Лелека — Кашнур, чарівник
• 1968 — Новенька — Костянтин Федорович Баранцев, тренер
• 1969 — Жди мене, Анна — клоун
• 1969 — Сімейне щастя (кіноальманах) — прикажчик
• 1970 — Звичайна історія (фільм-спектакль) — Сурков
• 1970 — Про любов — Микола
• 1970 — Соло (короткометражний) — Шарков
• 1970 — Дивовижний хлопчик — доктор Капа
• 1971 — Дорога на Рюбецаль — Апанасенко, командир партизанського загону
• 1971 — Змова (фільм-спектакль) — Кейсі Джікс — полковник, начальник об'єднаного штабу
• 1971 — Ніч на 14-й паралелі — Ед Стюар, льотчик
• 1971 — Дозвольте зліт! — Віктор Кирилович Азанчєєв
• 1971 — Людина з іншого боку — Андрій Ізвольський
• 1972 — Будденброки (фільм-спектакль) — Томас Будденброк
• 1972 — Записки Піквікського клубу (фільм-спектакль) — Сем Уеллер
• 1973 — Балалайкин і К° (фільм-спектакль) — Глумов
• 1973 — Всього кілька слів на честь пана де Мольєра (фільм-спектакль) — маркіз д'Орсіньі
• 1973 — Зірковий час (фільм-спектакль) — помічник начальника контррозвідки
• 1973 — Як кішка з собакою (анімаційний) — ведучий
• 1973 — Сімнадцять миттєвостей весни — Геверніц
• 1973 — Цемент — Дмитро Івагін, білогвардієць
• 1974 — Безприданниця (фільм-спектакль) — Сергій Сергійович Паратов
• 1974 — Домбі і син (фільм-спектакль) — містер Домбі
• 1974 — Жереб — Інокентій Жильцов
• 1974 — Іван та Марія — скарбник
• 1974 — Москва, кохання моє — балетмейстер
• 1974 — Сергєєв шукає Сергєєва — Анатолій Анатолійович Петелін
• 1974 — Таня (фільм-спектакль) — Герман Миколайович Балашов, молодий інженер
• 1974 — Гніт (короткометражний)
• 1975 — Будинки вдівця (фільм-спектакль)
• 1975 — Здрастуйте, я ваша тітка! — Брассет, лакей
• 1975 — Із записок Лопатіна (фільм-спектакль) — Лопатін
• 1975 — На все життя, що залишилося… — Крамін, поранений і паралізований лейтенант
• 1975 — Ольга Сергіївна — Троянкін
• 1975 — Шагренева шкіра (фільм-спектакль) — Растіньяк
• 1976 — Шалене золото — Горацій Логан
• 1976 — Денний поїзд — Ігор
• 1976 — Ну, публіка! (фільм-спектакль) — Олексій Тимофійович Балбінський, прокурор
• 1976 — Повість про невідомого актора — Знаменський Роман Семенович, головний режисер театру
• 1977 — Дівчинко, хочеш зніматися в кіно? — Павло Володимирович, режисер
• 1977 — Майже смішна історія — попутник Мєшкова
• 1977 — Сутичка в хуртовині — чужинець, грабіжник-рецидивіст
• 1978 — Гравці (фільм-спектакль) — Втішний
• 1978 — Кентаври — Андрес, змовник
• 1978 — Королі і капуста — Френк Гудвін
• 1978 — Острови в океані (фільм-спектакль) — лейтенант
• 1979 — Гараж — Сидорін, голова гаражного кооперативу
• 1979 — Чоловіки і жінки — Георгій
• 1979 — Сьогодні і завтра — Олександр Григорович Россолов
• 1979 — Ранковий обхід — Алік
• 1979 — Циркачонок — Жорж
• 1980 — Історія кавалера де Гріє і Манон Леско (фільм-спектакль) — Тенвіль
• 1980 — Про бідного гусара замовте слово — Іван Антонович Покровський, полковник
• 1980 — Таємниця Едвіна Друда (фільм-спектакль) — Джаспер
• 1980 — Три роки — Іван Гаврилович Ярцев, вчений-хімік
• 1980 — Чорна курка, або Підземні жителі — Дефорж, вчитель французької
• 1981 — Езоп (фільм-спектакль) — Агностос
• 1982 — Гонки по вертикалі — Олексій Дєдушкін, злодій
• 1982 — Якщо ворог не здається... — Штеммерман
• 1982 — Поспішайте робити добро (фільм-спектакль) — Віктор Горєлов
• 1982 — Субота і неділя (короткометражний) — психолог
• 1982 — Митниця — Володимир Миколайович Нікітін
• 1982 — Чародії — Апполон Митрофанович Сатанєєв — заступник директора НУІНУ
• 1983 — Винагорода — 1000 франків (фільм-спектакль) — Глапьє
• 1983 — Месьє Ленуар, який… (фільм-спектакль) — князь Бореску
• 1983 — Ромео і Джульєтта (фільм-спектакль) — епізод
• 1984 — Вісім днів надії — Ігор Артемович Білоконь — директор шахти
• 1984 — Перегон — Яків Борисович Левін, капітан
• 1985 — Контракт століття — Сміт
• 1985 — Про кота... — Людожер
• 1986 — Рік теляти — Валеріан Сергійович, вчитель музики
• 1986 — Мій ніжно коханий детектив — містер Лестер, старший інспектор Скотленд-Ярду
• 1986 — По головній вулиці з оркестром — Костянтин Михайлович
• 1986 — Подорож мсьє Перрішона — майор Мартьє
• 1986 — Фуете — поет / Воланд
• 1986—1988 — Життя Клима Самгіна — Трифонов, офіцер-алкоголік
• 1987 — Більшовики (фільм-спектакль) — Стєклов, редактор газети «Ізвестія»
• 1987 — Візит до Мінотавра — Павло Петрович Іконніков
• 1987 — Час літати — ВІктор Іванович — саксофоніст, пасажир
• 1987 — Забута мелодія для флейти — Одінков, чиновник «Головного управління вільного часу»
• 1988 — Аеліто, не приставай до чоловіків — Скамейкін Василь Іванович, шахрай
• 1988 — Злодії в законі — Артур
• 1988 — Дороге задоволення — Вільям Тер-Іванов
• 1989 — Візит дами — Альфред Ілл
• 1989 — Бенкети Валтасара, або Ніч зі Сталіним — Лаврентій Павлович Берія
• 1989 — Село Степанчиково і його мешканці (фільм-спектакль) — Коровкін
• 1990 — Московський поліцейський Камінський — Лапшин
• 1990 — Самогубець — конферансьє
• 1990 — Футболіст — Олег Олександрович Норов, футбольний тренер
• 1991 — Загублений в Сибіру — Берія
• 1991 — Небеса обітовані — Дмитро Логінов, «Президент»
• 1991 — Нічні забави — Михайло Федорович Езепов
• 1991 — Терористка — Віктор
• 1992 — Анкор, ще анкор! — Федір Васильович Виноградов, полковник
• 1992 — Хто боїться Вірджинії Вульф? (Фільм-спектакль) — Джордж
• 1992 — Важкі люди (фільм-спектакль) — Еліезер Вайнгартен
• 1993 — Хочу в Америку — Епштейн
• 1994 — Майстер і Маргарита — Воланд
• 1994 — Я вільний, я нічий — Леонід Дмитрович Чесноков
• 1996 — Кар'єра Артуро Уї. Нова версія — актор
• 1997 — Сирота казанська — Павло Оттович Брумель, фокусник
• 1999 — Небо в алмазах — заступник міністра
• 2000 — Будинок для багатих — Роман Петрович Рум'янов, сатирик
• 2000 — Ніжний вік — Саледон старший, відомий скульптор-дисидент
• 2000 — Старі шкапи — генерал
• 2001 — Годинник без стрілок — фотожурналіст
• 2002 — По ту сторону вовків — Голощоков, доктор
• 2003 — Дні ангела — Віктор Зуєв
• 2003 — Кожен зійде на Голгофу — «Дядя Саша»
• 2003 — Снігова любов, або Сон у зимову ніч — Олег Костянтинович
• 2004 — Все починається з любові — Карл
• 2005 — Дев'ять невідомих — Віктор Євгенович Севідов, британський мільйонер російського походження
• 2005 — Лебединий рай — Гришин
• 2005 — Майстер і Маргарита — Каїфа / людина у френчі
• 2006 — Карнавальна ніч 2, або 50 років потому — Політтехнолог Борис Глібович
• 2007 — 12 — 4-й присяжний
• 2007 — Ленінград — режисер театру музичної комедії
• 2007 — Чоловік, дружина і коханець (фільм-спектакль) — Трусоцький
• 2008 — Операція «Чегевара» — Василь Петрович
• 2008 — Тяжіння — Олександр Миколайович, художник
• 2009 — Заєць. Любовна історія (фільм-спектакль) — Він
• 2009 — Книга Майстрів — чарівне дзеркало
• 2009 — Осінні квіти — Альфред Вікторович
• 2010 — Родинний дім — Василь Петрович Швець, дивак-селекціонер
• 2010 — Сон Гафта, переказаний Віктюком (фільм-спектакль) — головна роль
• 2010 — Стомлені сонцем 2 — зек Пімен
• 2011 — Життя і пригоди Мішки Япончика — Мендель Герш
• 2011 — Морпіхи — Лазар Семенович Гольдман, лікар-гінеколог
• 2013 — Ялинки 3 (кіноальманах) — Микола Петрович
• 2013 — Шлях лідера. Вогняна річка. Залізна гора — Аркадій Йосипович Преображенський
• 2013 — Найбільша маленька драма (фільм-спектакль) — Свєтловидов, трагік
• 2013 — Студія 17 — Андрій Іванович Дорохов, режисер
• 2014 — Історія однієї бабусі — Гавриїл Мойсейович Фішман
• 2014 — Розриваючи замкнуте коло — Аркадій Йосипович Преображенський, професор Карагандинського університету
• 2015 — Чумацький шлях
• 2016 — Четвертий (короткометражний) — головна роль