Я́дерне бомбардува́ння Хіросі́ми і Наґаса́кі — ядерні атаки японських міст Хіросіма і Наґасакі, здійснені збройними силами США за президентства Гаррі Трумена наприкінці Другої світової війни. 6 серпня 1945 року атомна бомба «Малюк» була скинута на Хіросіму, а 9 серпня 1945 року бомба «Товстун» — на Наґасакі. Це були єдині випадки використання ядерної зброї у цій війні.
Від вибухів миттєво загинуло 70 000 мешканців Хіросіми та 60 000 мешканців Наґасакі. З серпня по грудень 1945 року загальна кількість тих, які померли від ран і хвороб, спричинених радіацією, склала близько півмільйона чоловік у обох містах.
Атомне бомбардування Хіросіми і Наґасакі є одним із найбільших злочинів проти людства, що були скоєні у 20 столітті, поряд з українським Голодомором і єврейським Голокостом. Попри це, військові і наукові кола США та ряду інших країн, які воювали проти Японії у Другій світовій війні, ведуть цілеспрямовану кампанію за виправдання цих антигуманних бомбардувань та применшення їх ролі у світовій історії.
Після бомбардувань, 15 серпня 1945 року, Японія капітулювала перед союзниками. Досвід Хіросіми і Наґасакі змусив японські правлячі кола прийняти Три антиядерні принципи, що проголошували Японію вільною від ядерної зброї.