ua

Богдан Кобулов

Добавить новую картинку!
Дата народження:
01.03.1904
Дата смерті:
23.12.1953
По батькові:
Захарович
Додаткові імена:
Bogdan Kobulow, Bogdan Kobulov, Bogdan Kobułow, Богдан Кобулов, Bogdans Kobulovs, Богда́н Заха́рович Кобу́ло, Богдан Захарович Кобулов, Bogdan Koboulov
Категорії:
Військова людина, Державний та компартійний діяч, Жертва репресій (геноцид) радянського режиму, Злочинець, Комуніст, Організатор/учасник репресії, Полководець, Чекіст
Громадянство:
 вірменин
Кладовище:
Moscow, Donskoy Cemetery

    Богдан Захарович Кобулов (1 березня 1904, Тифліс, Російська імперія — 23 грудня 1953, Москва, СРСР) — діяч радянських органів держбезпеки, генерал-полковник (09.07.1945, переатестація з комісара ГБ 2-го рангу (04.02.1943)). Заступник наркома НКВС ГрузРСР (1937-38), НКВД СРСР (1941-43) і НКДБ (1941, 1943-45), 1 заст. міністра внутр. справ СРСР (1953). Входив до найближчого оточення Л. П. Берії. Один з головних організаторів сталінських репресій.

    Кандидат у члени ЦК ВКП (б) (XVIII–XIX з'їзди). Депутат ВР СРСР 2-го скликання.

    Народився в тифліській сім'ї вірменського кравця. У 1911–1921 роках навчався в тифліській гімназії. У 1921–1922 роках на службі в РСЧА. З 1921 року — член РКСМ-ВЛКСМ. З січня 1925 — член ВКП(б).

    Робота в Грузії

    У 1922–1926 — співробітник Грузинської ЧК. З 1926 року — співробітник Закавказького ГПУ і ГПУ Грузинської РСР (з липня 1934 року — УГБ НКВД ЗРФСР і УНКВД Грузинської РСР). У 1931 році був помічений Л. П. Берією, і висунутий ним на роботу в Секретно-політичний відділ ГПУ Грузії. У 1935 році перебував у відрядженні в Персії. З лютого по листопад 1936 начальник ЕКО УГБ НКВД ЗРФСР і УНКВД Грузинської РСР, потім в УГБ НКВД Грузинської РСР. З грудня 1937 виконуючий обов'язки зам. наркома, з лютого по вересень 1938 заст. наркома внутрішніх справ Грузинської РСР. Керував чистками в Грузії, під час яких загинуло більшість колишніх її керівників, створив у республіці атмосферу загального страху.

    Робота в Москві

    15.9.1938 був викликаний Л. П. Берією до Москви і призначений нач. 4-го (секретно-політичного) відділу 1-го управління НКВС СРСР (з 29.9.1938 — 2-й відділ Головного управління державної безпеки), одночасно 17.12.1938 став заст. нач. ГУДБ. З 22.12.1938 по 04.09.1939 нач. слідчої частини НКВС СРСР. Найближчий і найбільш довірений співробітник Берії, один з головних організаторів політичного терору.

    У ролі організатора «ліквідацій»

    Б. Кобулов — організатор (за дорученням Л. Берії, з санкції Сталіна) ліквідації повпреда СРСР в Китаї І. Т. Бовкуна-Луганця і його дружини (Цхалтубо, 1939 рік). У 1940 році входив до складу «трійки», що займалася винесенням смертних вироків полоненим польським жандармам, тюремникам, прикордонникам, офіцерам і ін. (Катинський розстріл).

    C виділенням НКДБ зі складу НКВС у 1941 році — заступник наркома ГБ Меркулова, з об'єднанням наркоматів після початку війни — заступник наркома внутрішніх справ СРСР Берії. З повторним поділом НКВС у 1943 році — 1-й заступник наркома державної безпеки Меркулова (єдиний заступник, «керував всією розвідувальною і контррозвідувальною діяльністю і особисто доповідав матеріали Сталіну»).

    У ролі організатора депортацій

    За операцію з виселення чеченців та інгушів в 1944 році нагороджений орденом Суворова I ступеня. З 13 квітня 1944 керував операцією по очищенню Кримської АРСР від «антирадянських елементів». Займався виселенням «німецьких ставлеників» в Кабардино-Балкарії. 15 липня 1944 нагороджений орденом Червоного Прапора за операцію з виселення з Криму кримських татар, болгар, греків і вірмен. Керував також виселенням турків, курдів, хемшин, за що нагороджений орденом Вітчизняної війни I ступеня.

    З 1946 року Начальник Головного управління радянським майном за кордоном (ГУСИМЗ).

    Після смерті І. В. Сталіна 12 березня 1953 був призначений першим заступником міністра внутрішніх справ Союзу РСР Берія.

    Арешт і смерть

    27 червня 1953 Кобулов був заарештований разом з Берією за звинуваченням у шпигунстві і змові з метою захоплення влади, і 23 грудня 1953 розстріляний. Тіло страченого Кобулова було піддано кремації, і прах похований на Донському кладовищі.

    У 1955 році був розстріляний також його брат Амаяк, що працював на високих посадах в НКВД і користувався заступництвом Берії.

     

    Джерело: wikipedia.org

    немає місць

      loading...

          Iм'я зв'язокТип відносинДата народженняДата смертіОпис
          1Борис  РодосБорис РодосЗнакомый, Единомышленник22.06.190520.04.1956
          2Alena  MazanikAlena MazanikЗнакомый22.03.191407.04.1996
          3Лев ВлодзимирскийЛев ВлодзимирскийЕдиномышленник10.01.190523.12.1953
          4Микола  ВласикМикола ВласикПротивник22.05.189618.06.1967
          5Григорий СокольниковГригорий СокольниковЖертва15.08.188821.05.1939
          6Карл  РадекКарл РадекЖертва31.10.188519.05.1939

          15.11.1939 | W Kozielsku utworzono obóz koncentracyjny dla polskich jeńców wojennych

          19 września ludowy komisarz spraw wewnêtrznych Ławrentij Beria wydał rozkaz nr 0308, zgodnie z którym utworzono Zarząd NKWD ZSRR do Spraw Jeńców Wojennych (UPW – Uprawlenije po Diełam Wojennoplennych). Tym samym rozkazem polecono zorganizowanie ośmiu obozów jenieckich – ostaszkowskiego, juchnowskiego, kozielskiego, putywelskiego, kozielszczańskiego, starobielskiego, jużskiego i orańskiego. Tak zwaną obsługę operacyjno-czekistowską jeńców wojennych zajmował się Wydział Specjalny NKWD ZSRR. Do 23 września w Zarządzie ds. Jeńców został opracowany regulamin obozu dla jeńców wojennych. Przejściowo jeńcy byli gromadzeni w obozach rozdzielczych i 138 punktach odbiorczych, skąd następnie przekazywano ich do wyżej wymienionych obozów.

          Розмістити спогади

          03.04.1940 | Start of Katyn massacre

          The Katyn massacre, also known as the Katyn Forest massacre (Polish: zbrodnia katyńska, mord katyński, 'Katyń crime'; Russian: Катынский расстрел Katynskij ra'sstrel 'Katyn shooting'), was a mass execution of Polish nationals carried out by the People's Commissariat for Internal Affairs (NKVD), the Soviet secret police, in April and May 1940. The massacre was prompted by NKVD chief Lavrentiy Beria's proposal to execute all captive members of the Polish Officer Corps, dated 5 March 1940. This official document was approved and signed by the Soviet Politburo, including its leader, Joseph Stalin. The number of victims is estimated at about 22,000, with 21,768 being a lower limit.[1] The victims were murdered in the Katyn Forest in Russia, the Kalinin and Kharkiv prisons and elsewhere. Of the total killed, about 8,000 were officers taken prisoner during the 1939 Soviet invasion of Poland, another 6,000 were police officers, and the rest were arrested Polish intelligentsia the Soviets deemed to be "intelligence agents, gendarmes, landowners, saboteurs, factory owners, lawyers, officials and priests".

          Розмістити спогади

          11.05.1944 | The decision of deportation of Crimean Tatars

          The state-organized and forcible deportation of the Crimean Tatars from the Crimean Peninsula by the Soviet Union in 1944 was ordered by Joseph Stalin as a form of collective punishment for alleged collaboration with the Nazi occupation regime in Taurida Subdistrict during 1942-1943. The event is also known as Sürgünlik in Crimean Tatar (meaning "exile")

          Розмістити спогади

          18.05.1944 | Communist acts of genocide: Deportation of Crimean Tatars. 228,543 deported

          According to order Nr. ГОКО-5859 (Постановление Государственного Комитета Обороны СССР № от 11 мая 1944), in the early morning of 18.05.1944 deportation of Crimean Tatar begun. Altogether 228,543 crimeans (including all Crimean tatars) were deported. At that time there were about 20,000 Crimean Tatars serving in Soviet army in WWII. After WWII they were forbidden to return to their homes. Even after Stalin's death, Crimea was kept as a restricted zone for Tatars, and mainly Russians were allowed to live here until 1989 (only on 14.05.1990 when re-emigration Program was established). Crimean Tatars make only 12% from Russian occupied Crimea population today

          Розмістити спогади

          09.05.1945 | 2. Pasaules kara beigas Eiropā

          Розмістити спогади

          23.12.1953 | Rozstrzelano Ławrientija Berię i sześciu jego współpracowników

          Розмістити спогади

          Ключові слова