Ян Берзін
- Дата народження:
- 13.11.1889
- Дата смерті:
- 29.07.1938
- По батькові:
- Карлович
- Дівоче прізвище персони:
- Петеріс Янович Кюзіс
- Додаткові імена:
- Jan Bersin, Jānis Bērziņš, Ян Карлович Берзин, Ян Берзин, Янис Берзиньш, Pēteris Ķuzis, Старик, Дворецкий, Ian Karlovich Berzin, Петерис Кюзис, Ian Berzine, Jan Berzin
- Категорії:
- , , Військова людина, Державний та компартійний діяч, Жертва репресій (геноцид) радянського режиму, Комуніст, Організатор/учасник репресії, Учасник Першої світової війни, учасник визвольної боротьби
- Громадянство:
- латиш
- Кладовище:
- Komunarka shooting range. Communist place of mass murder
Берзін Ян Карлович, справжнє ім'я Петеріс Янович Кюзіс (нар. 13 листопада 1889 — † 29 липня 1938) — радянський військовий і політичний діяч, один з творців і керівник радянської військової розвідки, армійський комісар 2-го рангу (1937).
Народився в сім'ї батрака-латиша. У 1905 році вступив в РСДРП. Активний учасник революції 1905–1907 рр. У 1907 році за вбивство поліцейського засуджений до 8 років каторги, але через неповноліття термін скорочений до 2 років. У 1911 році знову заарештований за революційну діяльність і засланий в Іркутську губернію, звідки втік у 1914 році з підробленими документами на ім'я Яна Карловича Берзіна.
Під час Першої світової війни призваний в армію, звідки дезертирував. Працював слюсарем на заводах Петрограда. Активно брав участь в Лютневій революції. Під час Жовтневого збройного повстання 1917 року член партійного комітету у Виборзькому районі і член Петроградського комітету.
Дати біографії
- З грудня 1917 працював в апараті ВЧК РРФСР.
- У січні — травні 1919 року — заступник наркома внутрішніх справ Радянської Латвії.
- У грудні 1920 року переведений на службу в Розвідуправління РККА.
- У березні 1924 — квітні 1935 року — начальник 4-го розвідувального управління штабу РСЧА, фактично створив систему військової розвідки СРСР.
- 1932–1934 — після серії скандальних провалів у роботі радянської військової розвідки був переміщений на посаду заступника командувача військами Особливої Червонопрапорної Далекосхідної армії, але фактично там не працював.
- 1936–1937 — головний військовий радник в армії республіканської Іспанії під ім'ям генерала Доніцетті.
- травень 1937 — повернення в СРСР і знову на пост начальника Розвідуправління.
- 1 серпня 1937 знятий з поста начальника Розвідуправління з направленням у розпорядження Наркома оборони СРСР
- 27 листопада 1937 — був заарештований і звинувачений в «антирадянській троцькістській терористичній діяльності».
- 29 липня 1938 — розстріляний на полігоні «Комунарка». Реабілітований посмертно 28 липня 1956.
Джерело: wikipedia.org, memo.ru
немає місць
Iм'я зв'язок | Тип відносин | Опис | ||
---|---|---|---|---|
1 | Rudolf Kirhenštein | Друг | ||
2 | Jēkabs Alksnis | Коллега | ||
3 | Richard Sorge | Коллега, Подчиненный, Солдат | ||
4 | Georgs Žukovs | Коллега | ||
5 | Йо́сип Ста́лін | Коллега | ||
6 | Pawel Sudoplatow | Коллега | ||
7 | Лаврентій Берія | Коллега | ||
8 | Nikolajs Ježovs | Коллега | ||
9 | Альфред Тілтиньш | Коллега | ||
10 | Arvīds Zeibots | Коллега | ||
11 | Marija Emma Šūle | Коллега | ||
12 | Fjodor Eichmans | Коллега | ||
13 | Софья Залесская | Коллега | ||
14 | Вольдемар Ульмер | Коллега | ||
15 | Генрих Ягода | Коллега | ||
16 | Vasiliy Ulrikh | Знакомый, Злочинець | ||
17 | Semjons Arālovs | Знакомый | ||
18 | Leo Trotzki | Знакомый | ||
19 | Nick Dozenberg | Знакомый, Солдат | ||
20 | Леопольд Треппер | Подчиненный, Солдат | ||
21 | Arturs Sproģis | Студент | ||
22 | Fric Menders | Члены одной партии | ||
23 | Olga Tschechowa | Солдат | ||
24 | Vilis Lācis | Солдат | ||
25 | Vasilij Davidov | Солдат | ||
26 | Voldemars Ozols | Товариш |
13.01.1905 | 1905. gads 13. janvāra demonstrācija
Nemieri jeb 1905. gada revolūcija Latvijā 1905. gadā sākās ar 13. janvāra (piekārtots pie datuma, ignorējot stilu, 26.1.1905 pēc jaunā) manifestāciju Rīgā, kuru, kā reakciju uz demonstrantu apšaušanu Sanktpēterburgā 9. janvārī, organizēja LSDP.