Карл Гаусгофер

Карл Гаусгофер (нім. Karl Haushofer 27 серпня 1869, Мюнхен — 13 березня 1946 Пель, поблизу Вейльхейма) — німецький географ і соціолог, засновник німецької школи геополітики.

Біографія

Випускник Баварської військової академії, Гаусгофер до кінця Першої світової війни перебував на військовій службі і викладав військові науки. У 1908 році служив військовим радником при японському командуванні. Відвідавши Індію, Корею, Маньчжурію і Росію, виклав свої погляди на Японію в докторській дисертації.

Чутки про те, що під час поїздки на схід Гаусгофер нібито увійшов в контакт з тибетськими ламами містичного ордена Зелений дракон, став учнем Гурджиєва, заснував Товариство Туле (центр окультизму Третього рейху) … — сумнівні, бо засновані або на думках сучасних езотеричних фантастів, або на перекладах нацистської документації сумнівною автентичності. Він настільки захопився геополітикою, що став викладати географію в Мюнхенському університеті. Після приходу до влади свого учня Рудольфа Гесса в 1933 р. призначений професором.

Хоча Гаусгофер брав участь у переговорах, які привели до укладення союзу між Третім рейхом і Японією, в цілому він вважав за краще дистанціюватися від нацистського керівництва. Гітлера він вважав неуком, і в спотворенні своїх геополітичних побудов більше інших звинувачував Ріббентропа. Після змови 20 липня його син Альбрехт був страчений, а сім'я зазнала переслідувань. Сам літній професор провів вісім місяців у концентраційному таборі Дахау. Після звільнення в 1945 Гаусгофер повернувся до Мюнхена, де 13 березня 1946 здійснив сеппуку, а його дружина прийняла отруту.

Погляди

Гаусгофер — засновник Німецького інституту геополітики (1922), засновник і головний редактор журналу «Geopolitik», що виходив у 1924–1944 роках (пізніше перейменований в «Zeitschift fur Geopolitik»). Його погляди складалися під впливом соціального дарвінізму і теоретиків американського імперіалізму.

Фундаментом поглядів Гаусгофера було поняття мальтузіанського «життєвого простору», причому задачу кожної держави він бачив у розширенні цього простору. Звідси виводилися необхідність економічної самодостатності (автаркія), культурної експансії і поглинання невеликих держав, які, будучи нездатними проводити самостійну зовнішню політику, лише дестабілізують міжнародні відносини. Ряд цих понять був прийнятий теоретиками нацизму. Хоча Гаусгофер забезпечував літературою Гесса і Гітлера під час їх тюремного ув'язнення після провалу Пивного путчу, учений заперечував свою участь у написанні «Майн кампф».

Гаусгофер розробив особливий варіант євразійства — військово-геополітичну доктрину «Континентального блоку (союзу)» («Вісь Берлін — Москва — Токіо»), який мав об'єднати держави Євразії, такі як: Іспанія, Італія, Франція, Німеччина, Росія та Японія — будучи східною противагою й альтернативою Західному англо-саксонському світові: Британської імперії і США.